«Нагода три дні побути живими людьми», «терапевтичний захід для професії» та інші відгуки про Lviv Media Forum 2021.

Місяць тому відбувався VIII Lviv Media Forum. Не час ностальгувати, адже уже оголошено дати Lviv Media Forum 2022. Проте Medialab не втримався і вирішив згадати, як це було. Під час LMF ми зібрали багато коментарів і підготували ще один матеріал із відгуками учасників та учасниць Львівського медіафоруму.  

Андрій Куликов, співзасновник Громадського радіо, журналіст

Не так важливо, що Львівський медіафорум відбувається раз на рік чи двічі. Головне, що він не припиняє роботу. За минулі 20 місяців я отримував розсилку і знав, що відбувається. Тому такі зібрання дуже важливі, але не менш важливо й те, що ти можеш звернутись до львівського медіафоруму і в інтервалах поміж зібраннями. Тому я за визнання безперечної ролі Львівського медіафоруму як провідної події для журналістів в Україні.

Андрій Куликов під час відкриття LMF 2021. Фото — Стас Юрченко.

Мені трохи бракувало технологічної розмови, себто про технології виготовлення привабливих та корисних матеріалів. Але я трохи задовольнив це бажання, побувши на події про конструктивну журналістику. Думаю, що багато інформації саме про технологічні підходи ми отримали від білоруських колег, бо під час їхніх виступів йшлося не лише про політику, а й про виживання у складних умовах. Хотілось би, аби до нас такі складні умови не докотились, але скрута може існувати у різних формах. Тому знання про опірність — теж технологічне. Тому, можливо, моє враження неправильне. Але це може бути зумовлене тим, що зачіпається дуже багато різних тем. Хочеться бути всюди, але розумієш, що це неможливо. Тоді настає суперечність. Сподіваюсь, потім все можна буде переглянути у записі.

Якуб Ґурніцкі, журналіст, «Outriders»

Я постійний учасник Львівського медіафоруму — це вже мій шостий LMF. Я дуже радію, що ця подія відбувається наживо. Розумію, як складно було все організувати і ще більше радію, що це таки вдалось зробити. Також радію, що можу зустріти тих, кого давно не бачив, поговорити, випити кави або пива. Ми давно не збирались разом як журналістська спільнота. Тому дуже добре бачити, що змінилось у різних медіа.

Якуб Ґурніцкі під час своєї події на LMF 2021. Фото — Стас Юрченко.

Важливо, що Білорусі присвячений цілий потік. Для мене це один із найцікавіших потоків. Також я відвідував ті події, які стосуються нових медіа, аби побачити, як середовище розвивається в Україні.

У мене немає критичних зауважень. Я розумію, скільки сил та нервів забирає організація такої події і дуже ціную ці зусилля. Я вважаю, що Львівський медіафорум — це одна із найкращих подій для журналістів у світі. Тому даруйте, критики від мене не дочекаєтесь.

Євген Спірін, журналіст, «Бабель»

Я вважаю, що після того, коли всі понад рік сиділи на карантині без офлайн подій, люди дуже сумували одне за одним. Це дуже відчувається. Знаєте, журналісти не дуже привітні люди, вони критичні до колег, однак дуже круто, що тут всі дуже дружні.

Євген Спірін на LMF 2021. Фото — Герман Крігер.

Мені дуже цікаво було слухати про монетизацію, про те, як редакції заробляють гроші. Ми багато говоримо про цінності та стандарти, але коли нема чим платити людям — а під час карантину всі це відчули — це проблема. Тому я думаю, що зараз монетизація — це дуже актуальна тема. 

Катажина Кобилярчик, репортерка, авторка книжки «Струп. Іспанія роз’ятрює рани»

Я вперше на Медіафорумі. І я під величезним враженням! Гадаю, це найбільша подія такого роду, в якій мені випало брати участь.

Також мене вражає кількість молоді, яка відвідує Львівський медіафорум. Це неймовірно — стільки молодих людей хочуть бути журналістами або медіаекспертами! Це дуже важливо для демократії, я бачу в цьому майбутнє.

Катажина Кобилярчик під час виступу на LMF 2021. Фото — Герман Крігер.

Я в захваті від потоку «Сторітелінг». Наприклад, коли я була на події «Як писати історії з необмеженим терміном придатності» (За участі Марічки Паплаучкайте, Віри Курико та Олени Лівіцької — ред.), я відчула сестринство. Якби ми з цими журналістками працювали разом, могли б назватись «Репортерками без кордонів». Їхні розповіді були не лише цікавими, а й корисними для мене. Загалом в рамках цього потоку було висвітлено багато тем, які дозволяють відкрити собі щось нове.

Костянтин фон Еггерт, журналіст, медіаексперт

Я вдруге на Львівському медіафорумі. І гадаю, що в порівнянні із минулим роком, програма більш пропрацьована. Цьогоріч є багато незвичних аспектів. Наприклад, розглядається вплив штучного інтелекту на журналістику.

Також мені подобається, що у фокусі багато традиційних тем — наприклад, про вплив соціальних мереж на медіа. І що ці впливи обговорюються не як щось нове, а як один із звичних професійних інструментів; що відбувається глибокий аналіз цих процесів.

Костянтин фон Еггерт (зліва) під час виступу на LMF 2021. Фото — Ірина Середа.

Також мені дуже подобається, що на форумі є «міжнародна лінія». Я вважаю, що вона дуже сильна. Я бажаю форуму розвивати цей напрям.

На майбутнє я б запропонував влаштовувати не лише потоки, а й дискусії за участі людей з різних середовищ. Гадаю, це було б цікаво — бачити запеклі розмови, навіть батли поміж людьми з різними точками зору. Як на мене, це б лише додало аудиторії і було б корисним для молодих журналістів. Адже об медіа ламається дуже багато списів, є багато дискусій. Це слід показувати. Люди мають бачити, що журналістика — це поле битви не лише політичних речей, а й ідей. Це насамперед стосується тих, хто в журналістику лише приходить. 

Оксана Расулова, фрілансерка

Я не потрапила на події першого дня Медіафоруму, але дивилась його онлайн. Дуже добре, що трансляція була. Завдяки цьому можна було долучитись до спільного осмислення того, про що говорять спікери та спікерки. Це дозволило зануритись у контекст навіть попри фізичну відсутність на події.

Другого дня мені дуже сподобались розмови про Донбас і Крим в рамках потоку «Наративи». Важливо, що було сказано про необхідність формування особливої, власної політики. Що при цьому йшлося і про залучення аудиторій — і місцевих (з Донбасу та Криму — ред.) та з інших регіонів. Сподобалось, що окремий потік був присвячений Білорусі. Гадаю, це правильно, що на Медіафорумі було створено простір для реалізації потенціалу громадянського суспільства Білорусі. Це гарне продовження лінії тієї позиції, яку зайняв Львівський медіафорум. 

Оксана Расулова (зліва) під час LMF 2021. Фото — Анна Денисенко.

Приємно, що є розмови не лише про вузькопрофесійні проблеми, а й про глобальні речі: дезінфомарцію, про зміну способу впровадження пропагандистських наративів, про те, якими загалом мають бути наративи.

Гадаю, «Наративи» — це один із найважливіших потоків Медіафоруму, бо дав зрозуміти, де ми зараз перебуваємо і як маємо формувати власні наративи. Ще мені сподобалась дискусія про те, як писати про політику стильно, бо це було весело. 

Цьогорічний LMF сприймається дуже класно. Нарешті ми його дочекались. Створено безпечні умови. Є відчуття нормальності, відчуття спільноти. Гадаю, тому багато людей займаються нетворкінгом активніше, аніж раніше. Та і я не виняток — зловила себе на думці, що дуже давно не була на офлайн подіях, тому треба встигнути з усіма поспілкуватись. Єдина проблема в тому, мені трохи важко було встигнути на всі події, на які мені хотілось. Гадаю, варто подумати над тим, аби трохи краще розвести в часі події. Бо коли хочеш на всі події, доводиться обирати. 

Штефан Іжак, журналіст, «Infosecurity.sk»

Я приїхав зі Словаччини на Медіакемп. Так, це мій перший Медіафорум і мені тут дуже подобається.

Гадаю, Львівський медіафорум — це дуже важлива подія, бо тут зустрічається багато цікавих людей — не лише журналісти, а й активісти. Для всіх них це нагода зустрітись та поспілкуватись. Окрім того, на LMF є спікери з 14 країн,а також дуже багато open-minded людей. Їхні взаємодії корисні для розвитку медіа. 

Штефан Іжак (посередині) під час Медіакемпу, 2021. Фото — Ірина Середа.

Мені подобається ця чудова, дружня атмосфера. Я планую приїжджати ще, бо вважаю, що це дуже важлива подія для України та регіону; для тих, хто зацікавлений у тому, що відбувається в Україні та Східній Європі загалом. Це нагода поділитись досвідом, почати співпрацю. Важливо, аби журналісти з різних країн консолідувались. Українські журналісти найкраще знають, що відбувається в Україні — в Криму, на Донбасі, навіть в Білорусі, бо багато колег звідти тепер живуть тут. І найкраще питати у них, що тут відбувається.

Я працюю із дезіфномарцією, пропагадною та гібридною інформацією у Infosecurity.sk. Це проєкт двох громадянських організацій — Slovak security police insitute та Stradpol.  Мене дуже зацікавили ці теми, які були в потоці «Дезінформація та критичне мислення». У рамках цього потоку говорилось про проблему, яка стосується не лише України, а й Чехії та Словаччини — кремлівську пропаганду. Для мене це дуже корисна інформація.

У Словаччині немає подій такого масштабу. Хіба-що Globsec, але це радше подія про безпеку та політику, вона не є виключно журналістською. Але там не там багато людей, Медіафорум значно більший. Він дає нагоду зустрітись професіоналам з різних сфер та вибудовувати співпрацю. 

Ольга Перехрест, журналістка

Я була на всіх медіафорумах. Щороку я приходжу сюди і кажу: «Цьогорічний медіафорум — найкращий».

Восьмий медіафорум справді один з найкращих. Хоча б тому, що він відбувся. Це, як на мене, найбільший здобуток організаторів та учасників. Можливість спілкуватись наживо особливо цінна зараз, після того, як попередній рік ми провели в зумах і чатах. Світ потроху починає ставати нормальним. Це не означає, що він знову не буде таким, як був раніше, — він буде змінюватись і гнати далі. Але те, що є нагода три дні побути живими людьми — це особливо цінно для людей нашої професії.

Ольга Перехрест. Фото — Стас Юрченко.

Я відвідувала усі потоки. Я обираю події, які надихнуть чи змотивують мене залишитись у професії, які змінять погляд на проблеми, з якими я маю справу. Мені дуже цікаво було послухати польських репортерів. Наприклад, я дуже хотіла почути Катажину Кобилярчик. Її теза про те, що ми маємо просто слухати людей, бо вони все одно розкажуть свої історії — дуже важлива, бо ми часом накидаємось зі своїми питаннями на когось, хто хотів би сказати щось інше. Ще мені особливо запам’яталась презентація Ангеліни Карякіної про те, якій інформації довіряють українці про вакцинацію. 

Анастасія Руденко, редакторка видання «Рубрика»

Мені дуже приємно, що Львівський медіафорум приділяє увагу журналістиці рішень. Я радію, що меседжі, які її стосуються, потрапили на мерч медіафоруму. Окремо дякую за панель, яка стосувалась журналістики рішень — це реакція на актуальну ситуацію, бо зароджується пропозиція і є попит.

Я тут вперше. Мені видається, що така подія — це і терапевтичний захід для нашої професії. Бо це спілкування, яке дає зрозуміти й обговорити проблеми та їхні рішення. Вони можуть бути нерелевантними, але щось корисне вдається знайти всім.

Анастасія Руденко, LMF 2021. Фото — Стас Юрченко.

Добре, що багато часу було приділено окупованим територіям та наративам про це. Не знаю, скільки тут журналістів зі сходу, але для мене це дуже важливо, бо я дотична до цього. І я розумію, що обговорення цих контекстів потрібне для загального медійного світогляду.

Все круто. Добірка спікерів — прекрасна. Окремо дякую за Станіслава Асєєва — його книга вразила мене більше, аніж, скажімо, книга Віктора Франкла. Хоча б тому, що вона дає розуміння: усі ці жахливі речі відбуваються у нас тут і зараз.

І загалом тема Львівського медіафоруму — «Real journalism matters [still]» — дуже актуальна. Це тема, як на мене, цілить у самісінький нерв.

Для себе я виділяла насамперед потік «Наративи». Але відвідувала й інші події. Окремо хочу згадати про потік «Спільноти і монетизація». Зовсім нещодавно, коли хтось в журналістиці говорив про спільноти, це не сприймалося серйозно. А тепер це звична справа — всі діляться досвідом. І це дає надію на розвиток. Колеги хочуть працювати краще. І я стаю все оптимістичною. Добре, що LMF на фарватері трендів.

Я нарешті розвіртуалилась з багатьма людьми. Світ професійної спільноти вузький, а такі заходи дають нагоду розширити власну бульбашку. Класно, що тут є і видання-мільйонники, і маленькі видання. Всі вони діляться досвідом. Компонент нетворку на високому рівні. Офлайн заходи дуже потрібні, особливо після такої паузи. Аж незвично. Усе це дає багато мотивації та підтримки. Завдяки цьому вкорте розумієш важливість справжньої журналістики.

Матеріал підготовано у межах VIII Lviv Media Forum, який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. Його зміст є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію Українського культурного фонду.

Більше матеріалів про Lviv Media Forum:

«Люди скучили»
«Медіафорум — це рок-фестиваль»

Головне зображення: Герман Крігер

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.