Так, аби це читали не лише інвестори новобудов.
В Україні не так багато спеціалізованих видань, які пишуть про нерухомість. Зазвичай всеукраїнські та регіональнальний медіа мають або окрему рубрику, або роблять спецпроєкти, або додають новини з цієї теми в загальну стрічку, чи взагалі оминають увагою. Medialab поспілкувався з редактором тематичного регіонального медіа, діловою журналісткою та юристом з нерухомості, щоб дізнатись чому тема важлива і з чого почати.
Локальний формат
Івано-Франківському виданню «Побудовано в ІФ» вже майже 4 роки. Спершу була лише сторінка і група в фейсбуку, а щомісяця виходила друкована газета. Згодом з’явився сайт, який вже давно має свою стабільну аудиторію і приносить дохід. Засновник і головний редактор видання Володимир Кушніренко, говорить, коли починав проект то не був впевнений, що він буде самоокупним.
«Я побачив незаповнену нішу і запит у людей на інформацію про ринок нерухомості Івано-Франківська. Він дуже масштабний, а детального розбору і аналітики цього процесу не було ніде. В місті не було жодного медійного порталу де була б зібрана інформація не лише про забудовників і їхні об’єкти, а й документи на ці об’єкти та їхню перевірку», — розповідає Володимир.
Ресурс «Побудовано в ІФ» заповнив свою нішу і в ній став монополістом у регіоні. За словами редактора, змагатись з не спеціалізованими виданнями немає сенсу, адже це дуже витратно і не окупиться навіть за довгий час. Спеціалізовані ресурси, дуже часто не мають конкуренції, бо це вимагає іншого підходу до контенту і монетизації.
«Вузькоспеціалізованим виданням важко конкурувати із загальноекономічними, із соціально-економічними чи просто загальнонаціональними медіа. По-перше, у нас різні фінансові ресурси. По-друге, значно менша технічна база, кількість співробітників, інша бізнесова модель. Вузькоспеціалізовані видання — це завжди про невелику, але кристалізовану, лояльну цільову аудиторію. Це вдячні, читачі, які довіряють думці редакції, цікавляться конкретним ринком чи нішею і дуже ретельно відслідковують усе, що в ній відбувається», — розповідає ділова журналістка, яка пише про нерухомість, Вікторія Берещак.
Аби фахово писати на цю тему, треба знати будівельне законодавство, механізмів видачі дозволів, погоджень. У редакції «Побудовано в ІФ» не було можливості залучати юриста, щоб розібратися із знайденими розбіжностями в документах, тому доводилось самим вивчити ще і закони, які регулюють будівельну галузь.
«Треба знати весь процес: від підготовки проекту землеустрою до введення будівлі в експлуатацію. Ці речі ми поетапно розписуємо і знаходимо багато нестиковок юридичного характеру, які згідно законодавства дозволяють стверджувати, що це є самочинне будівництво», — додає редактор.
Треба вигадати, як у вузькій темі подати оригінальний матеріал, який більше не прочитають ніде, і який буде важливим. Наприклад, у розслідуваннях на тему нерухомості необхідна візуальна складова. Доволі часто у текстах є юридична термінологія, яку читачі можуть не зрозуміти, а вдало підібрані зображення, відео чи інфографіка дозволяють пояснити складне просто.
За словами Володимира Кушніренка немає універсального рецепту — скільки має бути людей в редакції чи як часто мають з’являтися новини на сайті. Якщо робити 2-3 невеликі розслідування на тиждень, а стрічку наповнювати новинами про галузь нерухомості в Україні і світі, архітектуру, дизайн, містобудування, урбаністику, рекламними матеріалами, то з цим справляються дві людини. Такого наповнення сайту цілком достатньо, аби залучити аудиторію і продавати рекламу.
З чого почати
Ринок нерухомості багатогранний і різноаспектний: є два великих сегменти — житлова і комерційна нерухомість. Окремим тематичним ядром може бути ринок оренди, чи інвестиції в житлову нерухомість. Щодо комерційної нерухомості, то є окремі сегменти: торгова, офісна, логістична.
«Житло і нерухомість — це соціально-економічна тема, тому крім ринкових показників і аналізу цін, можна писати про зміни в моделях поведінки покупців, нові тренди і формати на ринку, вподобання платоспроможної аудиторії, тощо. Тут же з’являються дотичні теми, пов’язані з урбаністикою: розвиток міста, соціально-побутова інфраструктура і навантаження на неї, публічні простори, просторове зонування», — розповідає Вікторія Берещак.
Юрист з нерухомості та автор відеоблогу з юридичними порадами Володимир Копоть говорить, що українські видання, які пишуть про нерухомість найбільше звертають увагу на коливання цін, приділяють мало уваги первинному ринку і ризикам, які там ховаються.
«На жаль, журналісти згадують про інвестиції в первинний ринок, лише тоді, коли стається черговий будівельний скандал, або правоохоронці вкотре викривають будівельну аферу. Ключовою темою в новинах про це є поради, що робити з у цій ситуації далі, проте немає новин на випередження, що робити, аби подібні ситуації не траплялися», — говорить Володимир Копоть.
За словами юриста, цікаві та ексклюзивні теми можна шукати в державних реєстрах. Наприклад, інформація про житлові комплекси є у єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, яка працює в тестовому режимі, проте вже можна знайти цікаві інфоприводи. На основі даних з реєстру видання Thepage.ua зробило новину про те, як забудовник за місяць отримав дозвіл і «побудував» 9-ти поверховий будинок.
На кадастровій карті можна знайти інформацію про цільове призначення землі під будівництво та право власності на неї. Крім того варто цікавитися, чи на будівництво органи місцевого самоврядування видали містобудівні умови та обмеження. Інформацію про забудовника, девелопера, підрядника можна шукати в ЄДР, реєстрі судових рішень, єдиному реєстрі боржників, реєстрі фіскальної служби та в автоматизованій системі виконавчого провадження. Не варто оминати увагою різні автоматизовані сервіси, засновані на відкритих даних, наприклад Monitor.Estatе, Urbandata, Bild.ua, Суд на долоні, Lun. Спираючись на інформацію з реєстрів та дані автоматизованих сервісів можна писати як окремі новини, так і формувати різні рейтинги, як робить видання MindUA.
Як заробляти
Вузькоспеціалізоване видання може вийти на самоокупність і прибутковість, якщо має комерційний відділ, обрала правильну фінансову модель і фінансове планування. Для цього необхідно чітко зрозуміти свою цінність для аудиторії, робити якісний продукт і не зраджувати ні читачу, ні собі. Створити креативний відділ і комерційний відділ — вони не можуть одне без одного, бо перші продукують контент і вигадують, як інтегрувати клієнта в загальне тло контенту, а другі шукають і приводять клієнта.
«Вкрай важливо розуміти свої ціннісні орієнтири і стовпи, на яких ви стоїте. Умовно: вас можуть попросити за великі гроші прорекламувати житловий комплекс, в якого відсутні дозвільні документи. Чи будете ви це робити, враховуючи ризики для великої кількості потенційних інвесторів, які вас читають?», — розмірковує журналістка Вікторія Берещак.
Якщо видання має хорошу репутацію, постійну аудиторію, креативний відділ генерує достатньо контенту, а комерційний відділ достатню кількість клієнтів, важливо думати про додаткові цінності і сервіси, які можна створити. Наприклад, додаткові проєкти і формати, під які потрібно шукати окремо рекламодавця та інвестора; відеоогляди новобудов або офлайн заходи під брендом видання, ринкова аналітика і ґрунтовні огляди для платної розсилки.
«У нас є рекламні банери на сайті, пишемо партнерські матеріали, також хочемо продавати франшизу “Побудовано” в інші регіони. Рекламуємо забудовників і їхні об’єкти, але лише тих, у кому впевнені. Не займаємось джинсою і не працюємо з проблемними компаніями, адже можна легко втратити довіру аудиторії», — додає редактор Володимир Кушніренко.
Експерт VS журналіст із нерухомості
Журналіст, який пише на будь-яку вузькоспеціалізовану тему, повинен мати розуміння основних показників, знати особливості сфери, в якій працює. Необхідно вивчати й оновлювати власну картотеку ключових гравців і компаній, слідкувати за їхніми внутрішніми змінами, здобутками та перемогами, бути в тісному контакті з експертами та гравцями в темі. Не зайвим буде додаткове теоретичне заглиблення в тему чи профільна освіта — не обов’язково академічна, може бути й самоосвіта.
Вікторія радить розмежовувати поняття «журналіст, який пише про нерухомість» і «експерт ринку нерухомості», який коментує цю тему для медіа. Це дві окремі ніші, які можуть бути дотичні одна до одної, але не перетинаються і не накладаються, інакше може статись конфлікт інтересів, підміна понять і суб’єктивна оцінка дійсності.
«Журналіст, який пише про нерухомість, може залишатися в професії і паралельно розвивати особистий експертний бренд. В такому разі він повинен дотримуватись принципів професійної діяльності і не змішувати власну позицію із журналістськими матеріалами», — говорить Вікторія Берещак.
Юрист з нерухомості Володимир Копоть каже, що експерт з нерухомості — це людина, яка має відповідну освіту і працює в тій сфері, яку береться коментувати, адже тоді вона точно знає, про що говорить.
«Я не журналіст за освітою і не претендую ним стати, але це не заважає мені як юристу вести свій експертний відеоблог. Я спілкуюсь з клієнтами і бачу їхній інформаційний запит, тому у блозі даю поради з досвіду, розповідаю, як перевіряти об’єкт, де шукати інформацію про новобудови, чому не можна довіряти забудовникам», — додає Володимир Копоть.
Як писати про нерухомість:
- Вивчати ринок і його сегменти, розуміти основоположні принципи економіки.
- Розуміти, що нерухомість — це синергія бізнесу, соціальної проблематики із вкрапленням урбаністики та політики.
- Бути готовим/готовою багато рахувати і перевіряти озвучені спікерами показники і цифри.
- Слідкувати за основними профільними та бізнес-виданнями у світі, щоб бути в курсі подій (Forbes, The Economist, The Financial Times).
- Шукати інформацію в державних реєстрах і користуватись автоматичними сервісами.
- Відвідувати тематичні події, які організовують дотичні до галузі компанії (URE Club, RED Community), або профільні видання (Commercial Property, PRAGMATIKA).
- Слідкувати за новими об’єктами (можна вести статистику за класами, районами, відслідковувати динаміку вартості квадратного метра, тощо).
- Не закидати тему, якщо вона стосується проблемних об’єктів, бо завжди можуть з’явитись нові деталі, про які варто розповісти.
- Шукати експертів, які можуть давати коментарі, — у цьому допоможе нетворкінг на ринкових закритих і відкритих заходах.
- Підтримувати зв’язок із основними гравцями ринку так, щоб вони довіряли і були готові ділитись інсайдами.
- Контактувати з ключовими гравцями в сегментах, заводити нові знайомства, розширювати базу контактів.
Головне зображення Nick Fewings
