MediaLab переклав блог студентки Університету штату Флорида Пейдж Левін про те, якими знаннями і вміннями повинен володіти журналіст у цифрову епоху.
У другий тиждень навчання у коледжі професор журналістики розповів нам про те, що повинні знати журналісти. Утім насправді він нічого не пояснив. Натомість він поскаржився, що від сучасних журналістів вимагають занадто багато. Я почала панікувати.
Як наслідок, того тижня я тричі змінила спеціалізацію, підбираючи дисципліну, яка б допомогла отримати усі навички, необхідні в медіаіндустрії. Я зекономлю багато часу і нервів майбутнім студентам: такої дисципліни не існує в природі.
Чому? Медіаіндустрія змінюється занадто швидко, і навчальні програми просто не встигають за нею. Я усвідомила, що повинна працювати над цим самостійно.
Відповідь на це запитання я шукала упродовж останніх трьох років. Я консультувалася з медіафахівцями для того, аби визначити ті стовпи, на яких тримається кар’єра журналіста у цифрову епоху. І тут я маю на увазі набагато більше, ніж просто можливість заробляти на хліб журналістською писаниною. Врешті я зробила один висновок, який мене дуже здивував: журналістам не потрібно детально вивчати кожен мобільний додаток чи алгоритм програмування. Ми просто повинні розуміти загальну картину.
Я хочу перерахувати, чим, на мою думку, повинні оволодіти майбутні журналісти (не шукайте тут жодної послідовності).
1. Навчитися азів програмування
Навіть для опанування невеликого коду слід зробити чимало. Тед Спайкер, який очолює кафедру журналістики в Університеті Флориди, де я навчаюся, сказав: ми можемо дебатувати на тему, чи повноцінне програмування є обов’язковим для кожного, проте безумовно, що цей навик надає великі переваги. Проте якщо ми розуміємо, що криється під технологічною оболонкою, це збільшує нашу результативність та ефективність. Ерік Ньютон з Knight Foundation вважає основи програмування мовою ХХІ століття. Зокрема, це включає вміння працювати з HTML, розуміння кодів, уміння керувати системою контент-менеджменту. До речі, ви можете почати це вивчати тут.
2. Вчити математику
Одне лиш слово «математика» наводить жах на більшість журналістів. Проте для того, щоб займатися аналізом даних, журналістам треба знати математику. Спортивні репортажі містять рахунки та статистику. Висвітлення міського життя включає податки і статистичні дані, як, наприклад, перепис населення. Політичний репортаж часто вимагає опрацювання даних рейтингів і використання коштів. Для того, аби розібратися із цим, журналістам варто вміти вправлятися з Microsoft Excel. Повірте, немає жодного сенсу у тому, щоб викладати у матеріалах купу цифр — їх варто пояснити вашим читачам. Тому переконайтеся, що ви можете визначити середнє значення, медіану, відсоток і коефіцієнт. Це ключові поняття, якими доведеться оперувати. Можете розпочати з цього.
3. Розуміти економіку
Журналісти повинні розуміти економіку сфери, у якій працюють, якщо хочуть стати лідерами. Потрібно знатися на джерелах прибутку в медійному бізнесі. Вікі Крюгер з Poynter Institute вважає, що журналісти-початківці повинні зрозуміти бізнес-складову медіа для того, аби оцінити власне положення. Крім цього, важливо розуміти наскільки фінансово вигідною є твоя професія. Про це можна дізнатися тут.
4. Знати свою аудиторію
Розуміння економічної складової журналістики веде до розуміння аудиторії і її залучення. «Новини – це розмова, а не лише публікація», – говорить Вікі Крюгер. Недостатньо лише знати, скільки людей читає вас у Twitter. Натомість слід розуміти, звідки вони беруться і на який контент реагують. На кожній із платформ, які ви використовуєте, аудиторія буде відрізнятися, тому важливо знати, яка є на кожній із них. Розмовляйте зі своїми читачами. Деякі компанії відстежують свою аудиторію за допомогою Omniture чи Google Analytics. З’ясуйте, до яких інструментів аналізу ви маєте доступ, проте впевніться, що досліджуєте більше, ніж просто кількість відвідувачів. Як? Подивіться тут.
5. Збудувати власний бренд
Якщо вам поталанило і у вас є власний бренд, читачі мають асоціювати вас із ним, так як вони асоціюють Kleenex з паперовими серветками. У наш час для того, щоб отримати роботу, самих лише навичок недостатньо. Читачі журналіста у соціальних мережах впливають на трафік і прибуток компанії. Згідно з дослідженням Poynter, брендування розпочинається онлайн. Вам справді потрібно створити особистий блог чи веб-сайт. Навчіться зараз.
6. Cпілкуватися у соціальних мережах
Багато медійних ресурсів роблять новини у соцмережах. Наприклад, поліція і служба порятунку, які використовують Twitter для того, щоби повідомляти інформацію, яку згодом підхоплюють журналісти і новинні агенції. Звичайно, те, що публікують впливові особистості, наприклад, зірки, має більше шансів потрапити у новини. Зараз абсолютно нормально (і потрібно) отримувати новини з соціальних медій, звичайно, якщо ви можете перевірити їх достовірність. Спробуйте вести Twitter-репортаж з події, а потім використайте ці записи для того щоб написати історію. Facebook працює дещо по-іншому. Пошукайте коментарі і публікації і використайте їх як цитати. Використовуйте Snapchat та Instagram для того, щоби ваші читачі відчували себе частиною історії. Як? Подивіться тут.
7. Пишіть менше ніж 140 знаків
Із впровадженням текстових сповіщень, журналісти повинні бути лаконічними і комунікувати у найбільш ефективний спосіб. Вам потрібно вмістити історію у менш як 140 знаків, включно із посиланням на вашу роботу. (І що би ми робили без bit.ly?!) Ваша коротка анотація справді має ангажувати публіку перейти за посиланням, яке ви запропонували. Я вправляюся у цьому вмінні за допомогою програми підрахунку знаків для повідомлень. Ще один крутий спосіб — оптимізація вашого пошуковика. Заголовок повинен містити ключові слова для того, щоби читачі, шукаючи інформацію, одразу натрапляли на вас. Розпочніть із цього.
8. Створювати контент на різних платформах
Журналісти повинні вміти фотографувати, знімати і монтувати відео і створювати інфографіку. Тепер це не означає повсюдно носити із собою важке обладнання — буде достатньо смартфона. Багато видань використовують Videolicious. Це компанія, в яку Knight Foundation інвестувала кошти. Videolicious допомагає знімати, монтувати і публікувати відео. У цифрову добу читачі очікують від журналістів більше, ніж просто на текст. І так, тепер недостатньо просто вміти робити те чи інше. На думку Спайкера, керівника кафедри журналістики Університету Флориди, студенти, які мислять критично, зможуть визначитись із найкращим способом подання історії для різної аудиторії й у різний спосіб. А їх просто безліч.
9. Писати без помилок
Цифрова доба цифровою добою, але ваша робота не вартуватиме і ламаного гроша, якщо ряснітиме помилками. Вікі Крюгер з Poynter вважає, що репутація журналіста залежить від того, які повідомлення він чи вона пише. Ми живемо в епоху миттєвих повідомлень, але ефект від того, що ви опублікуєте новину першим (-шою), буде знівельований за секунди, коли читач побачить помилки. Без чіткості і ясності журналістика втрачає свою вагу. Навчіться правильно писати (ресурс передбачений для написання матеріалів англійською мовою, – MediaLab).
10. Уміти адаптовуватись
Ви і самі розумієте, що цифровий арсенал навичок змінюється дуже швидко. Тому найважливіше — навчитися швидко адаптовуватися до нових технологій. Більшість важливих навичок — це, зрештою, щось на кшталт талантів: уміння генерувати оригінальні і змістовні ідеї, критичне мислення, відкритість до співпраці, базові і вузькоспеціалізовані знання.
Колеги, і ще одна порада від мене: опановуйте нові знання і навички, як тільки вони з’являються. Як почати це робити? Напишіть власний блог про те, що повинні знати студенти. А через декілька місяців напишіть такий блог знову. Особисто я впевнена, що саме так і зроблю.
Автор: Пейдж Левін
Переклад: Мар’яна Семенишин
