Як актор розповідає про світ кіно і його залаштунки на своєму каналі.
Віталій Гордієнко, засновник і ведучий каналу «Загін кіноманів», в деяких інтерв’ю позиціонує себе як «простий актор, якому цікавий кінематограф». Хоча канал на YouTube він починав з коротких відео про футбол, які намагався монетизувати.
Сьогодні Віталій бачить «Загін кіноманів» як культурний простір, який розповідає не лише про новини з-за лаштунків, але й реагує на інформаційну політику в Україні.
Початок: короткі відео про футбол і коробки з-під яєць
Під час навчання на актора Віталій намагався заробляти. Дивився канал Філіпа Марвіна. Це російськомовний блогер-руфер, який тоді активно знімав, як стрибає по багатоповерхівках. Віталій зрозумів, що на YouTube можна знімати цілі серіали з інтригою в кінці кожної серії. Пізніше дізнався, що на цьому ще й можна заробляти.
«Я не пам’ятаю, як мені прийшла ідея щодо монетизації, але кілька днів я сидів і розбирався, як виводити гроші», — ділиться Віталій.
Так створив канал про футбол — монтував вайни, оскільки тоді це було популярним. Роботу пояснює так: вирізаєш футбольний гол, накладаєш ефекти і музику та гарно обробляєш. Далі — спамиш цим відео, де тільки можна.
На цьому Віталій заробив перші 25 доларів, які досі не може вивести. Каже, що це пам’ять про початок «Загону кіноманів».
«Але потім почалися скарги на відео, бо це був не мій контент. Я зрозумів, що на цьому довго не протягну. Півроку нічого не робив, але постійно думав про кіно.
Тоді я дивився огляди на фільми. Підписався на всіх, хто розповідав про кіно. Згодом познайомився з хлопцем, який мав свою студію звукозапису. Хоча на ділі це була будка, обшита коробками з-під яєць. Він запросив мене туди щось озвучити, бо я актор і маю гарний голос. А я розповів йому про свою ідею. Він погодився допомагати і так я почав розказувати про кіно», — згадує блогер.
Читайте також: Як писати про кіно
З перших днів канал був україномовним. Причиною цього Віталій називає 2 речі: він не вміє говорити російською і треба було заповнити нішу на українському ринку.
Віталій каже, що канал про кіно також став квитком у той світ, в який всі його одногрупники мріяли потрапити, хоча й спочатку сприймали Віталія як журналіста, а не актора.
Робота над відео
Спочатку канал був хобі: Віталій дивився фільм, писав сценарій, знімав відео і викладав. На це міг витратити 1-2 дні. Зараз метод підготовки змінився.
Віталій показує один ноутбук — тут сценарій із виписаними таймкодами з інших відео. Потім дістає другий ноутбук — у ньому сценарій самого відео. Тепер ютубер ретельніше та довше випрацьомує ідеї роликів.
«Це мій свідомий вибір — випускати рідше, але коли всі чекають. Щоб всі гуділи, що нарешті з’явився новий випуск. До повномасштабної війни я працював на кількість. Зараз не хочеться асоціюватися з фастфудом: дивляться, поки їдять. Хочеться, щоб “Загін кіноманів” був цілим сеансом: всі збираються і сідають дивитися», — пояснює автор каналу.
Віталій працює сам, і на відео тепер витрачає до 2 тижнів: 5-6 днів працює над сценарієм та переглядом ресурсів, кілька днів монтаж.
Зміни після 24 лютого
На каналі можна знайти рубрики «Україна в кіно», «Інтерв’ю», «Огляди», «Рейтинг», «Факти» та інші. Усе це — різні списки відтворення. Проте з 24 лютого почали з’являтися відео, не дотичні до сфери кіно. Віталій вважає, що інформаційний ресурс має бути спрямований на перемогу, тому випускає відео про те, якими насправді є ліберальні росіяни, про українську історію та культурні відносини між РФ та Україною.
Під час пандемії Віталій теж змінив тематику — розповідав про українське телебачення, оскільки виробництво кіна призупинилося.
«Насправді я просто дивлюсь, що зараз потрібно відкрити людям. Побачив пост друга про історію України і про те, що ми ніколи не дружили з РФ, згенерував ідею. Екранізував її, додав більше інфи — відео набрало вже мільйон переглядів. Відео про Україну в російських фільмах хотів давно зробити, але більше в гумористичному форматі. Потім зрозумів, що зараз це якраз те, що нам треба», — каже Віталій.
Читайте також: Дивитися і не бачити — шість порад як знімати документальне кіно
На «Загоні кіноманів» також вийшло відео про Юрія Дудя і чому його не варто підтримувати. Віталій аргументує необхідність такого відео тим, що матеріалу, чому Дудь — це зовсім не ок, немає. Якшо він і є, то це виглядає як: «ви що, дивитесь Дудя? ідіоти! це ж погано!». Проте, на думку Віталія, це зовсім не аргументація.
«Мабуть, через те, що я раніше дивився багато російського контенту, сам пройшов процес відривання цього контенту від себе, то краще розумію, як донести людям цю інформацію. Коли роблю такі відео, уявляю себе тим, хто критично ставиться до такого роду матеріалів. Я ніби кажу: “Я так само дивився все це, як і ви. Я не класний, і це нормально. Просто давайте зараз переосмислимо це”. І багато хто пише, що після відео усвідомили, наскільки були сліпими», — ділиться Віталій.
Недавно блогер підготував два нових відео — про Україну в російських фільмах в період з 2014 по 2022 рік, а також розповів, що не так з російським лібералом і блогером Максимом Кацом. А зараз працює над роликом про те, що не так з російськими реперами.
Віталій ділиться, що насправді не хоче розповідати про росіян. Каже, що вони знову в трендах: якщо раніше через захват, то зараз через критику.
«Раніше мої відео були про те, які ми класні. А зараз це такий чіткод: “русня погана, хахах” — і мільйон переглядів. Хочеться, щоб ми збільшувалися на любові, а не на ненависті», — вважає Віталій.
Попри те, що Віталій Гордієнко переходить на суспільно-політичні теми, новини про кіно не зникнуть. Канал далі буде називатися «Загін кіноманів», але розповідатиме про ширший контекст — про культурний простір, адже Дудь і хороші росіяни теж потрапляють в український простір.
«Також я вирішив робити стріми, щоб допомагати армії. Картав себе, що нічого не роблю. Скидав кошти, але здавалося, що мало. А я ж маю такий ресурс. Мені важко вірилось, що канал комусь допомагає. А зараз зробив вже два стріми, на яких сумарно зібрав 670 тисяч гривень на армію, і такий: “о, тепер я відчуваю, що включився”», — пояснює ідею стрімів Віталій.
На каналі ЗК вийшло 2 відео з Чотким пацою та Сергієм Стерненком, на яких Віталій спілкується з хлопцями, ставить їм питання і водночас збирає гроші на ЗСУ.
Як змінилася аудиторія
Кардинальні зміни Віталій спостерігає і серед споживачів свого контенту. До 24 лютого його канал набирав 300-400 тис. переглядів на місяць. Зараз — 6 мільйонів.
«Звісно, я радий цьому, ми в трендах, але чи хотів би я цього такою ціною? Ні», — каже блогер.
Віталій вважає, що український сегмент YouTube та кіно будуть розвиватися. Каже, це суб’єктивний прогноз. Він, наприклад, планує набрати мільйон підписників до кінця року.
«Я не володію інформацією з міністерства, але бачу приклад 2014-2017 років: спершу сталася війна, а через кілька років трапився бум в українському кінематографі. Тим паче, багато фільмів вже зняли, відтак все буде гаразд. Цей процес відновиться», — прогнозує блогер.
Читайте також: Мамо, я режисер — як розповідати світові про своє кіно
Що ж до російського простору, то якась частина людей повернеться до нього. Емоція пройде, вважає Віталій. Проте запевняє, що велика частина вже цілком змінила світогляд.
«Я, як можу, на це впливаю. Показую, розказую, рекламую наших. Маємо те, що маємо, робимо те, що можемо», — каже Віталій.
Поради ютуберам
З власного досвіду Віталій виділяє основні поради: щодо роботи з камерою та аналізом російської інформації.
До камери слід звикнути. Слід зрозуміти, що це твій друг, який буде слухати, щоб ти не говорив.
«Не треба себе оцінювати, бо зазвичай, коли говоримо на камеру, уявляємо, що вона нас оцінює. Але ми самі себе оцінюємо. Пожартували, а камера не сміється. І люди починають соромитись», — ділиться власним досвідом Віталій.
Запевняє, що навіть найкрутіші актори інколи не можуть розповісти щось на камеру.
До перегляду російського контенту Віталій ставиться як дослідник, який шукає слабкі місця росіян.
«Найгірше, коли вони нічого не кажуть про Україну. Усвідомлюєш, що дивишся російське кіно і нічого не можеш з цим зробити. Я навіть радів, коли у фільмах траплялись якісь слова про “бандєровцов”, “хохлов” і так далі», — сміється ютубер.
Зараз Віталій досліджує тему того, як міжнародна кіноспільнота сприймає Україну, адже Канни відкрив російський фільм, а стрічка з «ДНР» потрапила у лонг лист Оскару.
«Міжнародна кіноспільнота клала на нас болт. Вони найменше підтримують Україну, бо “мистецтво внє політіки”. Важко, але я вирішив, що це невелика для мене жертва на цій війні», — завершує Віталій Гордієнко.
Головне зображення з інстаґраму Загону Кіноманів
