Або як зробити так, щоб класичну музику слухали в ефірі.
«Години класики» чи музпросвітницькі програми — у такому форматі на різних FM та інтернет-радіостанціях подають слухачам класичну музику. Інтернет-радіостанції, на якій звучить виключно академічна музика, в Україні донедавна не було. Здається, створювати такий продукт в Україні — авантюрна затія. Не зрозуміло, чи українці готові слухати класику, що саме їм подобається і наскільки це взагалі потрібно.
Ольга Діброва, Олександр Жук та Стас Невмержицький – саме ті «авантюристи», які створили в українському медіапросторі радіо «Ісландія». Ми поспілкувалися про те, з чого все починалося, як радіо працює зараз та як вдалося «достукатися» музикою до українців.
Зліва направо Стас Невмержицький, Оля Діброва, Олександр Жук
Як все починалося
Радіо «Ісландія» створили на базі програми «Час Класики» на каналі «Ісландія», яку створювала Ольга Діброва. До проєкту кожен прийшов своїм шляхом: хтось шукав роботу і радіо стало якраз своєчасною можливістю реалізувати себе, а для когось це була радісна випадковість.
Ольга Діброва: Я закінчила Одеську «десятирічку» по класу теорії музики. Спочатку була ведучою і записала безліч програм. Коли прийшов час думати про радіо, я не одразу змогла переформатувати себе. Зараз я контент-менеджерка і обожнюю організовувати зйомки. Нещодавно ми відзняли неймовірної краси проєкт і я вже не можу дочекатись, коли ми покажемо цю роботу нашим слухачам.
Олександр Жук: Я потрапив до проєкту абсолютно, як на мій погляд, випадково. Був на концерті класичної музики який вела Оля. В антракті підійшов з пропозицією активніше проводити лікбез серед слухачів, адже існують правила та традиції, яких краще дотримуватися під час відвідування подібних заходів. Наприклад, під час виконання твору, який складається з декількох частин, аплодують після виконання всього твору, а не після кожної частини. Знаю, що в країнах з високим рівнем обізнаності публіки з цим жодних проблем, у нас народу дай тільки «похлопать». Для когось це може здатися дрібницею, але якщо ми сприймаємо музичний твір як одне ціле, зі своїм настроєм та емоційним наповненням, оплески можуть дуже заважати, до того ж, і я це знаю точно, це дуже заважає виконавцям. Я вже не кажу про розгортання цукерок чи мобільні та розмови під час виконання. Отже підійшов я до Олі, ми познайомилися. Я розповів, що працюю в Музеї Ханенків, а ще намагаюся створити проєкт «Наш Ренесанс» — про культурне та мистецьке життя України. Вирішили що лікбез проводити необхідно, але без фанатизму. На цьому розійшлися. Через деякий час Оля розшукала мене в соціальній мережі та запропонувала приєднатися до проєкту радіо «Ісландія». Я погодився. Музичної освіти в мене немає. Я історик та психолог, але музика, театр, мистецтво загалом, є частиною мого життя вже багато років.
Стас Невмержицький: Для мене це був щасливий збіг обставин. Рік тому я шукав роботу, на якій згодилася б моя освіта музиколога, а Оля, наша директорка, шукала людей в команду радіо «Ісландія».
Хто за що відповідає
Ольга Діброва: Крім Саші і Стаса, у команді радіо є звукорежисер та режисер монтажу Павло Зеленов, який займається записом, зведенням та мастерингом концертів, монтує відео.
Також ми працюємо з міні-продакшеном креативної відеозйомки Odnagdu. Головна режисерка Валерія Мазур працювала у проєктах «Голос», «Танці з зірками». Тепер нам не будуть казати, що по звуку ми молодці, але картинка так собі. Попереду надзвичайно якісні відеороботи. Ще нам допомагає Діма Царенок з технічної підтримки каналу «Ісландія».
Я відповідаю за відеоконтент, організацію зйомок, комунікацію з партнерами та рекламодавцями, документообіг.
Олександр Жук: Я беру участь у створенні щоденників радіо, в яких ми розповідаємо про цікаві події в театральному житті Києва. Були ідеї розповідати не тільки про Київ, але через коронавірус поки реалізувати їх немає можливості. Через любов та захоплення балетом, минулого року запрошував в нашу студію провідних солістів балету Київської опери. Так з’явилася серія інтерв’ю із зірками балету. Попереду дуже цікавий проєкт про історію балету та ситуацію з балетним життям в Україні, який ми готуємо разом з Поліною Булат. Вона, на мій погляд, одна з кращих балетних критикинь та знавчинь в Україні.
Стас Невмержицький: Я займаюся контентним наповненням: формую музику в ефірній сітці, пишу дописи на сторінці у фейсбуку, проводжу інтерв’ю.
Концепція проєкту
«Ми не йдемо за смаками аудиторії, навпаки – часто йдемо всупереч їм»
Стас Невмержицький: Ми неухильно дотримуємося зазначених координат у музиці, хоча вони, ясна річ, не всі однаково популярні. Втім, ми вважаємо, що барокова музика і твори ХХ-ХХІ століття повинні звучати завжди, попри порівняно нижчі рейтинги. Ми не йдемо за смаками аудиторії, навпаки – часто йдемо всупереч їм, бо тільки так можливий розвиток і рух вперед для наших слухачів.
Нас слухають різні люди. Ті, хто мають музичну освіту – меншість, але вони найбільш активні. Мене тішить, коли до нас долучаються люди немузичних професій, які з наших дописів у фейсбуку відкривають для себе новий світ класичної музики і щиро цьому радіють.
Наша аудиторія – десятки тисяч людей від Лондона до Хабаровська, від Кенії і до Швеції. Найбільше нас слухають в Україні, Росії та європейських країнах. Загалом, як для радіо напрочуд непопулярної в Україні класичної музики, цифри дуже непогані. Але нам завжди мало.
Перший рік: радіо «Ісландія» спрацювала як wow-ефект
Ольга Діброва: За період «звучання» нам вдалося об’єднати людей, які давно чекали на появу класичного радіо в Україні, динаміка перших місяців була бездоганною. Звичайно, якби ми вийшли в FM діапазон, аудиторія була б більша і ми б остаточно заповнили цю нішу. Та чи слухали б нас у громадському транспорті? Навряд. Технічний прогрес йде вперед, майже всюди є покриття 3G, 4G. Тут головне бажання слухача і ми цілком його задовольняємо.
За перший рік команді радіо вдалося досягнути усіх поставлених цілей: завоювати свою аудиторію, стати партнерами фестивалю Bouquet Kyiv Stage, попрацювати у форматі відео-блогу, залучити рекламодавців.
Олександр Жук: Вважаю, що початкової мети ми досягли навіть з лишком, адже радіо працює, його слухають, підписників стає більше, співпрацю пропонують. Початкові цілі виконали, тепер ставимо нові. Хочемо спробувати нові формати, єдине, що трошки заважає – обмежувальні заходи через коронавірус.
Стас Невмержицький: Радіо «Ісландія» цілком спрацювала як wow-ефект для шанувальників класичної музики, які давно мріяли про таке радіо. Також нам вдалося захопити неофітів, для яких класична музика стала відкриттям, які не підозрювали, що вона може їх цікавити. Нам вдається привертати увагу до найцікавіших для нас подій в українській класичній музиці, а також до найважливіших представників.
Плейлист та контент-план: як сформувати смаки аудиторії
Стас Невмержицький: Плейлист формуємо від бароко до сучасності. Зранку це пишне бароко, у розпал робочого дня – симетричні і проактивні віденські класики та їхні сучасники, ближче до закінчення дня – твори композиторів-романтиків, а далі – це музика ХХ-ХХІ століття. Це наша стандартна схема. Порушую це правило, зазвичай, на вихідних і міксую музику різних періодів.
Людям «заходить» той репертуар, який найчастіше звучить у наших концертних залах, який входить у навчальні плани шкіл, і який подеколи пробивається через поп-культуру. Це класично-романтична музика. Все інше – терра інкогніта для пересічних слухачів, а подеколи, і для людей з музичною освітою.
Дуже багато людей скаржаться, що навколо звучить мало української музики. Трохи менше людей радіє, коли є можливість її послухати, і дуже мало її в підсумку слухають.
Українська музика у нас звучить час від часу, хоча й спорадично. Адже якісні записи української музики не тільки дуже рідкісні, вже відразу після релізу вони стають маловідомим раритетом. Про них дуже швидко забувають.
Монетизація: не сподіватися на диво та робити свою справу з любов’ю
Олександр Жук: Медіа про класичну музику будь-де в світі не може стати прибутковим. Все, що працює в цій сфері – або існує за державний кошт, або завдяки меценатам. Україна, звичайно, не виключення.
Ольга Діброва: Повністю згодна з Сашком і додам, що найголовніший наш здобуток — це аудиторія. Ми цінуємо наших слухачів, тому декілька разів відмовляли рекламодавцям, розуміючи, що в нас немає точок перетину і що після симфонії Бетховена реклама клініки лазерної епіляції може сильно дисонувати. Ми відкриті до колаборацій, спецпроєктів, креативу. Ми не сподіваємось на чудо і робимо свою справу з любов‘ю. Поки що нам цього достатньо.
Вас також можуть зацікавити такі статті:
Як працює медіа Moderato | Чому називати Моцарта і Баха чуваками — нормально
Фотографія Alex Dobrev
Головне зображення Stefany Andrade
