…Ми вам зараз покажемо, звідки на Інстаграм готувався напад.
Від новин не сховатися. Звучить болісно, правда? Але як щодо новин, які допомагають розібратися із тим, що коїться навколо? Новин, після яких зростає не тривожність, а розуміння причинно-наслідкових зв’язків? І, зрештою, як щодо новин в інстаграмі?
Якось так одного разу подумалося команді майбутніх «Свідомих» і от — інстаграм-медіа для молоді, яка не читає новинних видань, побачило світ! Medialab розпитав, як працює видання, що команда робила в перший день повномасштабної війни і як попри вторгнення продовжує формувати навколо себе спільноту.
«Для молоді, яка не читає новини»
Проєкту «Свідомі» трохи більше трьох років. На момент нашої розмови новоспечена головна редакторка видання Юлія Бондар обіймає цю посаду трохи більше трьох тижнів. Однак, за її словами, завдяки довгому шляху від аналітикині до головної редакторки, у неї є відчуття, що на нинішній посаді вона була завжди. Натомість попередня головна редакторка Анастасія Бакуліна перейшла на посаду СЕО.
Але як щодо самого початку?
«”Свідомі” створювалися виключно для молоді, яка не читає новинних ресурсів, бо вони десь на сайтах, в газетах — словом, далеко. Тому наша основна платформа — це Інстаграм (хоча ось-ось і ми вже запустимо сайт). І, власне, через те, що ми постійно присутні в соціальних мережах та не публікуємо полотна тексту через обмеження соцмереж, нас легко читати і легко знаходити — ми просто з’являємося в стрічці», — пояснює Юлія.
Шлях «Свідомих» починається 16 листопада 2019-го року. Відтоді їхня аудиторія — це 138 тисяч читачів у Інстаграмі, 9 600 читачів в україномовному та 3 000 у щойно запущеному англомовному Твіттері, 4 300 читачів у Фейсбуці і 35 625 читачів у Телеграмі. Окрім цього, 241 читач підтримує «Свідомих» на Патреоні, завдяки чому команда щомісячно отримує 1 304 долари*.
Все це — спільнота, яку медіа вибудовувало впродовж трьох років, стикаючись з рядом труднощів і рядом перемог. П’ять новин на день, нові підписники, команда з 13 людей і велика довіра серед читачів. «Свідомі» дійсно стали чи не єдиним джерелом новин для багатьох, хто ними раніше не цікавився. Попереду були ідеї і світле майбутнє.
Ну, а потім настало 24-те лютого.
«І наша зміна почалася»
«Цей день ніби в тумані: я пам’ятаю загальні події, але деталі — ні. 23-го лютого я повернулася з Києва додому після роботи дуже втомленою і на 24-те не мала ніяких планів, тому поставила телефон на сон і пішла спати.
Зранку головна редакторка Настя Бакуліна кілька годин не могла до мене додзвонитися — це був, напевно, останній день, коли я виспалась і прокинулась без будильника.
Попри те, що ми публікували матеріали про підготовку, евакуацію та тривожну валізку, плану у самих “Свідомих” не було. Власне, зранку Настя у всієї команди спитала: “що ми робимо?”, а ми сказали: “пишемо”. І наша зміна почалася», — розповідає Юлія Бондар.
З початком повномасштабної війни редакція перейшла з формату п’яти новин на день на повноцінну новинну стрічку — в тому ж Інстаграмі, але з не меншим обсягом роботи, ніж на новинних сайтах.
«Тоді у нас в команді було 13 людей, з яких п’ятеро відповідали саме за написання новин: дві редакторки, які чергувалися, і троє новинарів. Перші дні ми так і працювали — вп’ятьох, цілодобово. З новинами ми працювали по 12 годин, від чого я ставала злішою.
Проблема була ще в тому, що деякі наші колеги жили у Харкові, Ірпені, Києві та Житомирі. Усі вони вирішили евакуюватися. Тоді це займало кілька днів, щоб доїхати до Львова. Одна наша новинарка дні три добиралася з Києва до Чернівців, деякі виїжджали за кордон, тому стабілізувати роботу не виходило», — каже Юлія.
Далі був клич для волонтерів, які почали допомагати «Свідомим», запуск анголомовної версії, цілодобова стрічка новин і велика втома. Але десь у середині квітня формат роботи змінили.
«Настя перейшла повністю на позицію СЕО, щоб займатися виключно фінансуванням та контролювати роботу; ми знайшли бухгалтерку та фандрайзерку, з числа волонтерів запросили кілька людей в команду на постійну основу, а я стала головною редакторкою», — розповідає Юлія.
Про «несміливий» Патреон
Зараз робота «Свідомих» вже стабілізувалася. Тож команда знову кидає сили на те, аби вибудувати спільноту, що буде опорою для медіа. Одним з факторів на користь «Свідомих» у цьому питання Юлія називає відкритість команди. І тут слова підкріплені діями.
«Нам пишуть з пропозиціями чи зауваженнями, на які ми реагуємо. Ми переробили наш шрифт, бо людей тригерила буква z. Ми проводили опитування щодо доцільності писати РФ з маленької (ще до повномасштабного вторгнення).
Ми публічно визнаємо свої помилки: якщо помилились в новині, публікуємо оновлення і зазначаємо, де помилились. Це все впливає на довіру до нас, бо ми спілкуємося, проговорюємо свої слабкі сторони з читачами. Плюс ми показуємо нашу команду, хто робить це медіа — вважаємо, що це теж зближує», — розповідає редакторка.
Юлія додає, що з початком вторгнення кількість патронів видання трохи збільшилася. Але всі кошти з Патреону, які команда отримала на початку повномасштабної війни, віддали фонду «Повернись живим».
Зараз Юлія називає Патреон команди «несміливим». Їхня основна аудиторія — молодь, яка не завжди має можливість донатити медіа. Та і розвивати монетизацію «Свідомі» почали лише наприкінці 2021-го, коли зробили цілу кампанію, яка знайомила читачів з редакцією. А перші гроші за роботу вони отримали у березні 2022-го. До цього був чистий ентузіазм.
«Зараз ми теж плануємо зробити невеликий проєкт про команду і воєнний час, щоб ще раз показати обличчя і нагадати про Патреон. Періодично у сторіс ми нагадуємо про те, що нам можна донатити, але в основному ми намагаємося запустити невеликий проєкт для цього. До того ж, тільки зараз ми переглядаємо умовні плюшки для патронів, щоб запропоновувати більше за фінансовий вклад в нашу команду, ніж ми мали до того.
Зараз ми активно почали працювати над грантами. До війни ми планували запустити відділ нативної реклами і вже готували медіакіт, але в РФ були інші плани. Тому зараз ми нормалізуємо роботу в умовах воєнного часу, але розглядаємо такий варіант», — говорить Юлія.
Зміни в команді також мають позначитися на роботі медіа. Зокрема, «Свідомих» тепер не 13, а 27. Попередня головна редакторка стала СЕО, а їй на заміну прийшла Юлія.
«У нас горизонтальна структура, де у кожного відділу є свій керівник, який відповідає за частину своєї роботи там. Тому моя головна задача — щоб ми не вмерли як медіа.
Я і раніше могла впливати на рішення, так само, як і будь-хто інший з команди. Ми говоримо, обговорюємо, аргументуємо і спільно запускаємо проєкт чи тему.
І я трохи подумала над роботою головної редакторки за ці дні і зрозуміла, що мені досі складно, бо я залишаюся журналісткою. В тому плані, що я хочу залишатися журналісткою. Як у “Свідомих”, так і поза ними, я продовжую сама писати тексти, бо люблю це найбільше.
Я думаю категоріями тексту і тем — насамперед про що можна написати, а не про загальну роботу медіа. І зізнаюсь, що я не командна гравчиня: мені складно делегувати роботу, бо я можу зробити це швидше і без пояснень, але зараз працюю над тим, щоб перевчити себе», — каже Юлія.
А ми бажаємо їй у цьому успіхів.
* — станом на момент публікації матеріалу.
Читайте також:
Цінувати медіа
Згуртувати андеґраунд
Як працюють клубні моделі в Україні
Як медіа гуртувати читачів та отримувати прибуток
Матеріал опубліковано в рамках програми «Local Media Innovations», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Посольства США в Україні / U.S. Embassy. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію Посольства США в Україні.
Головне зображення: Matt Ridley
