Як і у що еволюціонували чоловічі журнали в Україні.
Менше двох місяців тому, 10 лютого 2021 року у віці 78 років помер американський видавець Ларрі Флінт. Всесвітню популярність він здобув завдяки журналу Hustler — чи не найбільш відвертому чоловічому журналу в США.
Перший випуск Hustler світ побачив у 1974 році. Порівняно з іншими чоловічими виданнями, наприклад, із Playboy, який видавав Х’ю Хефнером з 1953 року, дітище Ларрі Флінта публікувало на своїх сторінках зображення групового сексу, сцени проникнення та доволі хардкорні сюжети.
І допоки в США відбувалися справжні баталії через новий відвертий журнал, у СРСР, як відомо, «сексу не було», тож і мови про відверті чоловічі видання бути теж не могло.
«Чоловічі журнали існували, але якщо користуватись класифікацією Вікторії Боннер-Смеюхи, то це були професійні та чоловічі журнали за інтересами: “Охотник”, “Рыболов”, “За рулем” та інші», — йдеться у роботі «Специфіка чоловічих журналів».
Чоловічого журналу у загальному сенсі, а тим більше, так званого елітарного чоловічого журналу в СРСР не було. Проте саме після розпаду Радянського Союзу зруйнувалася і та стіна, яка впродовж багатьох років закривала «західну систему засобів масової інформації і пропаганди».
Перший чоловічий журнал в Росії з’являється лише у березні 1991 року — це журнал «Андрей».
«Перший російський журнал для чоловіків “Андрей” створив ще за часів СРСР журналіст та фотограф Алєксєй Вейцлер, якому довелося боротися з багатьма бюрократичними перепонами та небезпеками. Відбивати нападки угрупувань, які розчищали на лотках і в кіосках місце для іноземних журналів-інтервентів. Також сперечатися із співгромадянами”, — йдеться на сайті видання.
Другий чоловічий журнал у пострадянській РФ — видання «Медведь», яке заснував Владислав Лістьєв. Воно виходило з 1995 по 2011 рік.
Чоловічі журнали, які закріпились в Україні та Росії, мають зовсім інший характер, аніж американський «Playboy». Глянцеві журнали на кшталт «Men’s Health», «Maxim», які виходили так само і в Україні, змальовували такого собі чоловіка-нарциса. Його цікавили спорт, красивий рельєф м’язів, мода, правильне харчування тощо.
Водночас в Україні у 1992 році з’являється перший український еротичний журнал «Лель» — він виходив аж до 2003 року. «Лель» — видання про еротику зі смаком, а не про порно. І позиціонували його як «журнал про кохання». На сторінках видання позували оголені жінки, а у статтях читачам давали поради фахівці з психології, сексології. Цей журнал був чимось новим для пострадянської України — він не лише заговорив про заборонені раніше теми сексу, а і пропагував українське. Адже публікувався українською та піднімав теми, пов’язані, наприклад, з українським фольклором.
Цікаво, що у пострадянських країнах у випуску чоловічих журналів були активно задіяні жінки. Вони писали матеріали для цих видань, давали чоловікам поради з різних питань, керували редакціями. Так, наприклад, відома російська колумністка Арина Холіна, яка зараз пише колонки про ЛГБТ, гендер, секс для медіа «Сноб», свого часу працювала зокрема і у вищезгаданому журналі «Медведь».
З грудня 2001 року в Україні видають чоловічий журнал «XXL» — він позиціонується як «перший український журнал для успішних чоловіків». На обкладинках журналу — відомі українки, від фехтувальниці Ольги Харлан до співачок Насті Каменських та Наді Дорофеєвої. Сайт видання оновлюється мало. Заголовки про жінок, які з’являються на обкладинках, просто таки переповнені епітетами на кшталт «красуня«, «завжди прекрасна», «зваблива» тощо. Тобто головний акцент тут — саме на жіноче тіло і жіночу красу.
Легендарний Playboy з’явився в Україні лише у вересні 2005 року. На сайті видавця — видавничого дому Burda — його позиціонують як «класичний чоловічий lifestyle-журнал». Сайт українського Playboy працює російською мовою та має такі рубрики як «Арт», «Техно», «Мода» та «Інтерв’ю». Видання не обмежується одним лише еротичним контентом: тут пишуть про фільми, музику, освоєння Марсу та новини від НАСА. Тобто цей журнал, на відміну від глянцевих чоловічих видань середини 1990-х, бачить свого читача інтелектуально розвиненим, розумним, ерудованим. Його цікавлять не тільки оголені жінки, спорт та автомобілі — він має ширше коло інтересів.
Можна навіть припустити, що це такий собі відхід від строгого гендерного маркування — журнал роблять таким, що його цікаво читати не тільки інтелектуально розвиненому та ерудованому чоловіку, а і жінці, яка цікавиться технікою, космосом, новинками музики та читає інтерв’ю з відомими режисерами. Таким є, наприклад, і надпопулярний в усьому світі журнал Esquire, який читають як жінки, так і чоловіки.
В 2014 році на український ринок вийшов журнал — PROMAN UKRAINE, чоловічий глянець преміум-класу. Через три роки у журналу з’явився сайт, який був орієнтований на «стиль життя, що приносить успіх». Разом із цим видання провело ребрендинг — замість преміум лакшері сегменту вони стали орієнтуватися на фінансово успішних людей, власників бізнесу, інвесторів, політиків та топ-менеджерів. З 2020 року PROMAN UKRAINE також долучилися до Глобального договору ООН — міжнародної ініціативи для бізнесу в сфері сталого розвитку. За версією цього видання, успішні чоловіки в Україні цікавляться не одними лише оголеними жінками, а також технологіями, екологією, довкіллям, спортом та читають поради від психіатрів і психотерапевтів щодо покращення психологічного стану.
У березні 2020 року в світі глянцевих журналів сталася маленька революція: українська редакція Vogue вперше в історії випустила номер для чоловіків — Vogue Man. Для обкладинки позував нідерландський манекенник Паркер ван Ноорд, а героями публікацій стали кліпмейкер Алан Бадоєв, письменник Сергій Жадан, скелелаз Олександр Хоннолд.
Обкладинка Vogue Man UA. Джерело
За цими прикладами можна прослідкувати, як змінювалася з роками сама концепція чоловічих журналів в Україні зокрема і на пострадянському просторі загалом. А, відповідно, і уявлення про чоловічі інтереси також. На початку «справжнім чоловіком» вважався мисливець або рибалка, який, ймовірно, ходить в баню з друзями та дивиться футбол по вихідних. Жодного натяку на секс, кар’єрний розвиток або інтелектуальні розваги.
Після «сексуальної революції» з розпадом СРСР глянцеві журнали та мас-медіа стали культивувати кардинально новий образ «справжнього успішного чоловіка». Цей пострадянський чоловік, надивившись, як живе «розвинений Захід», виростає із рибалки або мисливця. Починає ходити до спортзали, купує іномарки, розбирається у алкогольних напоях та тютюні, любить красивих жінок та, вочевидь, знає, як привернути їхню увагу.
«Справжній чоловік» нинішньої епохи — це інтелектуал, ерудит, сапіосексуал. Він більше не обирає жінок тільки за розміром грудей, знає такі слова як сексизм, дискримінація, бореться з вигоранням та депресіями. Сучасний чоловік, на думку деяких видань, це також той, хто побудував власний бізнес в 30, та виїхав жити в США заробляти свій перший мільйон. А можливо, уже заробив його. Це чоловік, сила і привабливість якого вимірюється уже не рельєфами м’язів, а рівнем доходу. А успішність — це про реалізованість, розуміння свого місця в світі та своїх завдань у бізнесі.
Вам також може бути цікаво прочитати про еволюцію жіночих журналів.
Головне зображення Todd Quackenbush
