Для чого медіям ілюстрації і як їх робити.
Мати свою унікальну фішку — це бути впізнаваним, привабливим для цільової аудиторії та пропонувати трішки більше, ніж добрі тексти і цікаві історії. Медіа «Ачьонє?» зі своєю фішкою визначилося ще на етапі запуску: усі тексти ілюструють різні ілюстратори. На прикладі «Ачьонє?» ми з Юлією Лисенко, яка у виданні відповідає за оформлення, пошук ілюстраторів та верстку, спробуємо розібратися, що ілюстрації дають читачам і авторам.
З чого все починалося
«Ачьонє?» — медіа з незвичними історіями про життя, це простір відкритості, гумору,
авторських ілюстрацій та експериментів. З самого початку ілюстрація була тим, що відрізняє його від інших медійних проєктів. Таке рішення не нове, але зазвичай спеціальне оформлення використовують для окремих спецпроєктів або ж роблять малюнки до усіх текстів в одному стилі (під айдентику медіа). Ми ж хотіли, щоб ілюстрації мали різну стилістику в кожному тексті.
Інтуїтивно ми знали, що це ідеально підкреслює саму ідею нашого медіа. «Ачьонє?» — про різноманіття особистого досвіду й завдяки ілюстраціям, оформлення текстів стає ще більш індивідуалізованим. Навіть якщо дати двом різним ілюстраторам готувати малюнки до одного тексту за чітким технічним завданням (ТЗ), в результаті отримаєте дві абсолютно різні концепції оформлення. І це прекрасно!
Крім того, наше медіа — це платформа для самовираження молодих людей. Серед наших ілюстраторів є ті, які напрацювали собі портфоліо саме на наших текстах.
Про пошук ілюстраторів
Зараз ілюстратори знаходять нас самі. Часто пишуть нам в інстаграмі або ж на пошту. Однак у нас є декілька ілюстраторів, з якими ми працюємо постійно. Наприклад, від початку проєкту із нами працює Валерія Пінчук. Саме її ми можемо назвати нашою головною ілюстраторкою.
Буває, що текстів назбиралося багато, тому ми шукаємо ілюстраторів у фейсбуку чи інстаграмі. Це доволі швидко: за день знаходимо трьох-чотирьох людей, які хочуть для нас щось помалювати.
Поки ми готували проєкт до запуску, ілюстрування текстів було найбільшою проблемою. Один із перших текстів ми перемальовували три рази, бо ніяк не могли знайти ілюстратора із потрібними нам навичками та вміннями. Зрештою, ми й самі не розуміли, як формулювати йому завдання.
У нас був план: ми хотіли запустити проєкт, коли матимемо в запасі бодай 10 повністю готових до публікації текстів. Зрештою, тексти у нас були, але до половини з них не було ілюстрацій. Крім цього, не було й рук, які б ті ілюстрації зробили. Тоді ми знайшли студентів курсу ілюстрації в школі дизайну Projector і разом із ними за два тижні підготували малюнки до п’яти текстів. Таке рішення допомогло нам запуститися швидше.
Зараз ми всі працюємо як волонтери, і не отримуємо грошей за свою роботу. Авторам та ілюстраторам ми теж не можемо платити постійно, однак коли працюємо над комерційними матеріалами, завжди оплачуємо роботу ілюстратору.
Як створюються ілюстрації
Зазвичай ілюстрації до тексту виготовляють два тижні. Це довго, але з огляду на те, що люди працюють для нас у вільний від роботи час і безкоштовно, ми не можемо ставити їм жорсткі дедлайни. До того ж, ми не новинарі і у нас рідко теми, які не можуть чекати. Між кількістю і якістю ми обираємо друге. Інколи в ілюстрації вносимо правки або ж допрацьовуємо обкладинку статті, щоб вона була достатньо привабливою та інтригуючою.
Обкладинка Насті Кузьміної до статті про Тернопіль
Якщо працюємо з ілюстратором, якого вже добре знаємо і бачимо, що він здатен сам вигадати концепцію для кожної ілюстрації — не прописуємо наперед ТЗ, а навпаки даємо людині більше простору для фантазії. Для тих, хто малює для нас вперше або не впевнений, що може щось вигадати сам, більд-редакторка складає ТЗ до кожної ілюстрації й обговорює його з ілюстратором.
Авторам ми завжди пропонуємо самим подумати про те, які б вони хотіли ілюстрації до свого тексту, але зазвичай побажань не отримуємо. Також не затверджуємо ілюстрації з авторами, адже це затягує процес. Був випадок, коли ми показували колажі авторці тексту, бо текст був пов’язаний з архітектурою. Дизайнери могли легко схибити з будівлями. Тоді довелося внести багато правок і фактично переробити колажі.
Ілюстрація і впізнаваність
Ілюстрація найкраще допомагає розкрити нашу концепцію. Автор розповідає історію, а ілюстратор її візуалізує. Деякі наші читачі розповідають, що не завжди встигають прочитати текст, але неодмінно відкривають його, щоб пороздивлятися ілюстрації.
Я розумію, чому медіа не так часто використовують ілюстрацію — це дорожче і довше ніж фото. Можливо, коли ми перетворюватимемо «Ачьонє?» на комерційне медіа, ілюстрація стане нашим операційним ворогом. Але зараз нам здається, що саме ілюстрація робить «Ачьонє?» впізнаваним медіапродуктом.
Є різні ілюстратори: хтось надає перевагу ілюструванню виключно книжок, інші працюють лише в парі з дизайнерами: розробляють ілюстрації для дизайнерських концептів, для упаковок товарів чи для брендів, хтось займається діджитал-ілюстрацією, а є ті, хто робить усе, що їм цікаво.
Перед початком роботи ми показуємо текст і цікавимось думкою ілюстратора. Якщо ілюстратору не подобається текст або він йому не зрозумілий, то ми не наполягаємо на роботі.
Як підготувати ТЗ
Завдання може виглядати по-різному. Інколи достатньо лише розмірів ілюстрацій і формату, якщо немає якихось конкретних ідей щодо оформлення. Але буває, ми прописуємо все дуже детально: виділяємо моменти, які б хотіли проілюструвати і описуємо, що саме має бути зображено на кожній ілюстрації. По суті, вигадуємо сюжет ілюстрації, а ілюстратор вже має подбати про композицію і стилістику.
Ми намагаємося вигадувати сюжет картинки так, щоб уникати повторів і не зображувати все те, шо вже є у тексті. В ідеалі – шукаємо метафору, яка дозволить зробити ілюстрацію виразною, співвідносною з текстом, такою, яка продовжує ідею.
Тому в ТЗ для ілюстраторів є кілька складових: розміри, формат картинок, референси по стилістиці або кольорах (наприклад, коли оформлюємо статтю для рекламодавця, то інтегруємо бренд через фірмові кольори чи використовуємо подібні до айдентики бренду графічні елементи) і сюжети ілюстрацій.
Ілюстрація Валерії Пінчук до тексту «Повний мистець», який створено за підтримки «Галичини»
Поради для медіа
Варто пам’ятати, що з дизайнерами й ілюстраторами треба спілкуватися референсами, а не словами. Заведіть собі мудборд на платформі для публікації портфоліо Behance і відбирайте туди ілюстрації, які можуть знадобитися як приклад. А ще складіть вимоги до розмірів і зрозумійте, як працює ваша верстка, щоб не мучити свого ілюстратора зайвими правками, бо у вас щось криво зверсталося.
Зважайте на портфоліо ілюстратора: його стиль, техніка ілюстрації, в якій він раніше працював, і, звісно ж, на його навички.
Головне зображення Jonathan Singer
