Залиште вдома білі кеди.
Якщо ви круто пишете, але не готові жнивувати в полях разом з комбайнерами, відвідувати ферми, розбиратися у технологіях посіву, сільськогосподарській техніці та селекції, агрожурналістика стане для вас справжнім випробуванням. Якщо ж «сільськогосподарська романтика» вам подобається і ви ладні спробувати себе у цій нішевій сфері, читайте, що радять новачкам Анна Кошман та Майя Муха, які в агро вже більше п’яти років.
Як журналісти потрапляють в агро?
Спираючись як на власний досвід і на досвід багатьох колег, з якими працювала більше ніж два роки, бачу, що більшість журналістів починають писати про сільське господарство випадково. Ніхто з них не мріяв і не планував писати про тваринництво, рослинництво, фермерське життя, але як тільки починали занурюватися у тему, їх «затягувало». Так було, наприклад, у Анни Кошман, яка приїхала у Київ з окупованої Горлівки і вирішила в столиці втілити свою мрію — стати журналісткою. Закінчила курси, пройшла кастинг на телеканалі і так потрапила в програму «Агробізнес» як її ведуча та журналістка.
Анна Кошман
«До цього мене із сільськогосподарським життям пов’язувало лише збирання колорадських жуків на городі у бабусі в дитинстві. Після тривалих відряджень фермами України, після знайомств та спілкування з неймовірними людьми, які присвятили себе аграрній сфері, після побаченої краси природи та масштабів українських ланів, я прикипіла до цієї теми всією душею! З кожного відрядження поверталась і повертаюсь додому трохи іншою — натхненою, з бажанням розповідати про це», — ділиться ведуча програм «Агробізнес» та «Реальна ферма» Анна Кошман.
Якщо у Анни бекграунду в журналістиці не було, то Майя Муха працювала на харківському регіональному телебаченні оператором. Але те, що вона змінила відеокамеру спочатку на фотокамеру, а згодом на диктофон, теж випадковість. Одного разу знайома запропонувала спробувати писати про агро і ось вона вже більш як п’ять років у сфері. Спочатку Майя працювала на стрічці новин сайту Elevatorist.com. «Бувало так важко, що я плакала, думала — не зможу. Проте, робота з новинами була корисна тим, що допомогла мені дуже добре розібратися і вивчити елеваторний ринок», — розповідає Майя.
Майя Муха
Чи потрібна журналісту аграрна освіта?
Журналісту з дипломом сільськогосподарського ВУЗу в агрожурналістиці завжди раді, на етапі прийому на роботу він має беззаперечну перевагу перед колегою, в якого класична журналістська освіта. Він знає технології вирощування, розуміє, чим гербіциди відрізняються від фунгіцидів, для чого землі сівозміна, чому для рослин важливі попередники і ще багато всього. Проте, практика показує, що успішним агрожурналістом можна стати й без диплому аграрного навчального закладу. Однак в такому разі доведеться постійно займатися самоосвітою.
«Наш сайт читають не пересічні люди, а спеціалісти, і у кожного з них свої професійні інтереси — хтось елеватори будує, хтось займається зернотрейдингом, хтось робить лабораторні аналізи зерна. І все це мені доводиться вивчати щодня, і навіть пробувати працювати в лабораторії. Наприклад, я писала статтю про те, як на елеваторі ефективніше працювали норії (авт. — пристрій для вертикального підйому зерна). І щоб добре розібратися у цій темі, я читала наукову роботу», — розповідає Майя Муха.
Ведуча «Агробізнесу» Анна Кошман аграрної освіти теж не має, і, зізнається, що в перші місяці роботи їй було надзвичайно важко. Телебачення вимагало оперативності, не вистачало часу, щоб розібратися у темі. Журналістка пригадує як телефонувала і докучала експертам, читала статті про сільське господарство. За словами Анни, профільна освіта у аграрній журналістиці точно не завадить. І якщо є можливість її здобути без відриву від роботи, то треба вчитися.
Будні аграрної журналістки: що захопити з собою на роботу
Працюючи в аграрній журналістиці, потрібно мати багато взуття, яке не шкода взути на ферму чи у поле, і яке витримає будь-яку погоду. «Досі із сумом згадую, як я на зйомки аграрного реаліті “Реальна Ферма” поїхала у своїх улюблених білих шкіряних кедах. Більше їх немає», — говорить Анна Кошман, в робочому гардеробі якої тепер тільки зручне взуття, джинси, сорочки, футболки.
Якщо журналістам, які працюють в полях та на фермах не завадить мати в гардеробі якісний дощовик та гумові чоботи, то тим, хто їдуть на елеватор, Майя Муха радить взяти з собою багато вологих серветок, змінний одяг або щось типу легкої вітровки, щоб не стати «жертвою» пилу, якого на таких промислових об’єктах дуже багато. Від себе додам — не зайвими будуть бахіли, покладіть кілька пар в сумку, якщо їдете у відрядження. Мене вони кілька раз рятували від грязюки в полях після дощу, щоправда це були не звичайні медичні бахіли, а з цупкого поліетилену і висотою до колін, такі ще треба пошукати. Мені їх давав роботодавець.
Людмила Лутицька
Агрожурналіст має бути готовим до ненормованого робочого графіку. Бувають періоди, коли прокидатися доведеться як фермерам — зі сходом сонця, а закінчувати роботу після заходу. «Не дивуйтесь відсутності доріг у глибинці. На виїздах у нашої машини неодноразово пробивались шини. Трапляються також незаплановані ночівлі. І добре, якщо вдається знайти готель. Бо одного разу в Кропивницькому нам довелось ночувати на вокзалі. Взагалі у цій сфері багато пригод, і приємно, що радісних агромандрівок більше, ніж сумних», — розповідає Анна Кошман.
Майя Муха теж з усмішкою згадує агромандрівки. За п’ять років роботи на Elevatorist.com журналістка об’їздила всю Україну, не побувала поки лише у Івано-Франківській області. Можливість працювати подорожуюючи, — один із бонусів професії агрожурналіста. Наприклад, я не працюю в агро вже більше трьох років, але я й досі пам’ятаю ті неймовірні краєвиди, які мені вдалося побачити, працюючи в полях у Хмельницькій, Тернопільській та Херсонській областях.
Аграрне медіаполе: куди проситись на роботу або стажування
Якщо після прочитаного ви не передумали спробувати працювати в агрожурналістиці, придивіться до таких медіа.
- Latifundist.com — готує статті та спецпроєкти для менеджменту великих і середніх агрокомпаній. Цей ресурс відомий завдяки агроекспедиціям та проекту «Сільський ревізор» (про нього читайте на Медіалабі).
- agravery.com — позиціонує себе як аграрне інформаційне агентство, проте крім новин готує цікаві статті, репортажі, спецпроєкти.
- apk-inform.com — інформаційно-аналітичне агентство, яке робить ставку на глибоку аналітику.
- Журнал «Пропозиція» — «ветеран» серед аграрних ЗМІ України, виходить з 1994 року.
- kurkul.com — сайт для фермерів. Крім інтерв’ю, репортажів та оглядів, сюди можна писати історії успіху дрібних українських аграріїв.
- AgroPortal.ua — тут є можливість писати не просто про сільське господарство, а на тему модного нині органічного землеробства в проект Organik Style.
- agropolit.com — розповідає про аграрну політику. Працюючи тут можна буде обійтись без виїздів у поля .
- Agro.fm — радіо, яке розповідає про печалі та радості українських аграріїв. Не любите писати, спробуйте свої сили тут.
Гаряча пора у агрожурналістиці — весна та літо, тобто посів та жнива. Відпочити в цей час точно буде проблемно, хіба що на обжинках або Днях поля, бо такі події часто проходять із конкурсами, зірковими гостями та щедрими столами. Зима, зазвичай, — це час конференцій, і саме той період, коли можна трохи відпочити і зайнятися самоосвітою. Аграрна журналістика, яка і будь-яка нішева журналістика, вимагає глибокого знання галузі.
Вас також можуть зацікавити такі статті:
Як почати писати про енергетику | Ніяка я не гадюка!
Фото дали героїні матеріалу
Фото Людмили Лутицької від Василя Ніколаєнка
Головне зображення Gozha Net
