Як порозумітись через інтерв’ю та чому важливо розмовляти з українськими культурними діячами.

Інтерв’ю можна розуміти як стабільний розподіл ролей: один запитує, інший — відповідає. Але це надто спрощене уявлення цього жанру. Слід розуміти, що кращого методу зрозуміти особистість, аніж інтерв’ю — немає. 

«Культура глибинної розмови: інтерв’ю як мистецтво порозуміння» — тема публічної розмови, організованої онлайн-журналом Craft Magazine у співпраці з America House Kyiv. Про інтерв’ю як жанр спілкувалися українські блогери, письменники, журналісти та лідери громадської думки: Сергій Жадан, Тетяна Терен, Катерина Казімірова, Ніна Карнаух, Андрій Курков та Кейт Цуркан. Розмову модерувала Тетяна Стрельченко, директорка Американського дому в Києві.

***

Кейт Цуркан, письменниця, редакторка та перекладачка, співзасновниця медіаплатформи Apofenie, вважає, що інтерв’ю дозволяє якомога більшій кількості читачів закордоном краще зануритися у пізнання світогляду співрозмовника.

Зокрема, українських письменників, яких, до прикладу, не так часто перекладають, оскільки лише третина книжок є перекладеною.

Інтерв’ю — жанр, який виходить на перше місце в складні та перехідні часи. Тому під час пандемії з’явився запит на складніші теми та довші жанри, вважає Тетяна Терен, журналістка, кураторка книжкових проєктів та літературних програм, виконавча директорка PEN Ukraine.

Тетяна Терен. Фото: Катерина Лащікова.

Наразі PEN Ukraine записує онлайн-дискусії та інтерв’ю з українськими інтелектуалами, а кілька місяців тому почали проєкт «Простір» спільно з Громадським.

Інтерв’ю — це можливість приносити голоси інтелектуалів та жанр важливих довгих розмов в українські медіа. Тетяна каже, що існує потреба почути голос і думки людини, яка вплинула на культурні зміни в країні. Це момент професійного усвідомлення відходження важливих людей в українській культурі, які залишаються не записаними та непочутими нами.

Україну знають здебільшого через політичні новини, переконаний Андрій Курков, письменник, журналіст, кіносценарист, президент PEN Ukraine.

«Новини добре продаються, якщо вони погані. Саме тому добрі новини поки не стають новинами про Україну у світі», — каже Андрій Курков.

Він переконаний, що культура погано конкурує в міжнародному середовищі з політикою, тому хороші інтерв’ю — один зі способів показати світові, якому подобається читати героя як співрозмовника, наших діячів.

Крім того, жанр українського інтерв’ю може зацікавити іноземних видавців та іноземні журнали.

Андрій Курков. Фото: Катерина Лащікова.

Інтерв’ю формує національну еліту, переконаний Андрій.

«Нового цікавого українського героя в літературі, музиці чи науці найкраще пізнати саме через глибинне інтерв’ю. Воно повинно мати непрості запитання, що якнайширше розкриватимуть героя, оскільки люди, які цікавляться складними речами мають відповідати на такі ж запитання», — вважає Андрій Курков.

Щоб інтерв’ю було дійсно глибоким, важливо правильно його почати. Тим самим позбавити свого співрозмовника хвилювань. Андрій наголошує, що коли розмова непоспішна, співрозмовник забуває про саме інтерв’ю.

Тоді певним чином зникає самоцензура, прагнення не сказати чогось зайвого. Досягти цього можна легкими та невимушеними запитаннями. З цим погоджується і Ніна Карнаух, професорка Державного університету штату Огайо, США; засновниця YouTube каналу «Ніна-Україна». Вона наголосила на важливості емоційно розкрити співрозмовника на початку інтерв’ю. До прикладу, можна почати з музики.

«Розмова — це можливість почути іншого, тобто розібратися з точкою зору людини, з якою ти розмовляєш, — вважає Сергій Жадан, письменник, перекладач, музикант, кіносценарист та громадський діяч. — Суспільство непроговорене і моноголічне, воно потребує уваги».

Сергій також наголошує на встановлені емоційного зв’язку. Людина відкривається тоді, коли відчуває, що співрозмовник цікавиться її думкою і нею зокрема.

Сергій Жадан під час включення. Фото: Катерина Лащікова.

«Ми зворушені у потребі власної затребуваності й готовності відкритися людині, яка нами зацікавлена. Тому у більшості випадків не потрібно нічого вигадувати для того, щоб розмова була глибокою», — каже Сергій.

На думку письменника, найцікавіша розмова відбувається тоді, коли людина розмовляє про ті речі, які до цього не проговорювала. Важливо вміти отримати такі відповіді завдяки запитанням, які випливають з життєвого досвіду людини, контексту розмови, уміння побачити те, що людину дійсно цікавить.

Для Сергія важливо розглядати інтерв’ю як розмову, де обов’язково присутня взаємна цікавість та повага.

***

Craft Magazine — моножанровий проєкт, який, зважаючи на різноманітність тематик, фокусується саме на форматі інтерв’ю. Онлайн-журнал базується на розмовах із людьми, які творять українську культуру.

У виданні вважають, що вибір одного жанру є сміливим, оскільки для того, щоб генерувати трафік, контент має бути постійним і різноплановим.

Проте, на думку Катерини Казімірової, засновниці онлайн-журналу, відходження від моножанровості у їхньому проєкті може змістити основну ідею — розкрити особистість українського митця через розмову. А інтерв’ю — найкращий спосіб це зробити.

Катерина Казімірова. Фото: Катерина Лащікова.

Катерина виділяє кілька основних принципів, які формують якість інтерв’ю:

  • Фаховість. Автори мають розумітися на темі, яку висвітлюють і про яку розмовляють з героями. Це дозволяє матеріалу бути якнайбільше цікавим для середовища, яке є безпосередньо зацікавлене у темі. 
  • Повага. Бажання слухати та чути важливе як для героя, так і для інтерв’юера. 
  • Пошуки спільних цінностей. Перебування в одному культурному полі створює ширше коло читачів ніж виключно професійна сфера. 
  • Художня завершеність тексту. Це дозволяє формувати у читача розуміння віднаходження чогось близького та нового.

Запис розмови можна переглянути тут.

Схожі матеріали: 

Як підготуватись до інтерв’ю
Як оформити розмову в текст
15 типових помилок інтерв’юера
Як працює онлайн-журнал Craft Magazine

Головне зображення: Jonas Allert 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.