На прикладі Киргизстану і видання Kloop.

Бектур Іскендер ― співзасновник видання Kloop, що працює над розслідуваннями і суспільно-політичними темами в Киргизстані. Під час нової зустрічі StayAtHome Media Stories від LMF він розповів, як розвивалася ситуація з коронавірусом у Киргизстані, які показники відвідуваності у медіа зараз і як це впливає на подальше планування. 

Надзвичайний стан у Киргизстані

Киргизстан межує з Китаєм, але у тій частині країни не було багато випадків захворювання. Тож Центральна Азія ― один з останніх у світі регіонів, де виявили випадки захворювання COVID-19. Зараз у Киргизстані більше тисячі інфікованих, 700 з яких уже вилікувалися, а 14 ― загинули. Ситуація не настільки страшна, як в деяких інших країнах. Але вона показала, що наша система охорони здоров’я має багато проблем, а лікарі ― недостатньо екіпіровані. 

Ми не знали, як коронавірус буде поширюватися у Киргизстані, але нам допоміг досвід інших країн ― відразу ввели жорсткий карантин, надзвичайний стан і надзвичайну ситуацію у трьох найбільших містах. Виходити на вулицю можна було тільки після заповнення спеціального документу. Між областями стояли блок-пости, а у столиці Бішкеку ― навіть між районами. Зараз у країні послаблюють карантин, але я не впевнений, якими можуть бути наслідки, тож ми боїмося другої хвилі коронавірусу. Але продовжувати ці обмежувальні заходи було неможливо ― це надто складно для бізнесу. 

«Не буде нічого серйозного»

Ще в лютому співзасновник Kloop Ринат сказав, що треба готуватися до можливої віддаленої роботи. Він за освітою лікар, тож робив такий прогноз. Але нам здавалося, що не буде нічого серйозного й епідемія не вийде за межі Китаю. На початку березня ми зрозуміли, що помилялися. 

Коли вірус почав поширюватися в Європі і в США, ми здивувалися: чому його досі немає у Центральній Азії? Ми підозрювали, що, можливо, влада не сприймає ситуацію серйозно, не проводить достатньо тестів. Тож Ринат склав список запитань до Міністерства охорони здоров’я і ми зателефонували ― проте нам сказали надіслати офіційний інформаційний запит. Міністерство могло б розглядати його два тижні, а під час пандемії це надто довго. Тож ми опублікували список запитань на сайті і закликали владу реагувати. Наступного ж дня міністерство провело перший брифінг і випустило пресреліз ― настільки специфічний, що було очевидно: це відповіді на наші запитання.  

Незважаючи на те, що випадків захворювання у країні досі не було, ми вирішили працювати дистанційно ще до того, як це стало обов’язковим. І вже через день у Киргизстані перший тест на коронавірус дав позитивний результат.  

Ми були готові до віддаленої роботи і готувалися до такого формату. Два роки тому Kloop спільно з OCCRP і «Радіо Свобода» випустив розслідування про корупцію на митниці ― зв’язок з владою, махінації з товарами і відмивання мінімум 700 мільйонів доларів. Фігурант розслідування подав на нас у суд, наші рахунки заморозили і ми вирішили, що нас можуть закрити. Щоб продовжувати роботу, ми зареєстрували ще одну організацію в Празі і деякий час тестували робочі процеси на відстані. Тож цього разу ми швидко перелаштувалися. 

Головна тема 

Через наше розслідування про митницю в Бішкеку двічі збиралися кількатисячні протести. Людину, що надала нам інформацію, вбили у Стамбулі за 10 днів до публікації. Справу обговорювали як головну тему в країні ― поки не почалася пандемія. Усі миттєво забули про цю проблему. Я можу це зрозуміти, адже коли є така загроза, інші теми в медійному просторі відходять на другий план. 

Але при цьому сім’я корумпованого чиновника вирішила використати коронавірус, щоб створити собі імідж благодійників. Наприклад, вони купують дуже багато тестів, замовляють з Китаю спецзахист. У жовтні в Киргизстані пройдуть вибори, і партія цього чиновника може бути серед лідерів. Тож вони просувають себе будь-якими способами. Коронавірус став для них подарунком, бо вже ніхто не говорить про корупцію ― тільки про допомогу. 

Під час боротьби з коронавірусом наш сайт має рекордну кількість відвідувань. Так відбувається зі всіма медіа в світі, адже наші послуги потрібні. У Kloop виросла кількість читачів і читачок, яким 17-19 років. Найкраще це помітно по нашому Instagram, де неймовірно зросла кількість підписників ― за нами стежить 30 тисяч людей, що багато для Киргизстану. У нас ніби зародилося нове покоління аудиторії. 

Найпопулярніший месенджер у Киргизстані ― це WhatsApp. Це джерело неймовірних фейків про чіпи Білла Гейтса і таке інше. Але ми користуємося Telegram, хоч він більш популярний у столиці, а не в регіонах. Він не був основним каналом комунікації, ми просто надсилали туди лінки на власні матеріали. Але в березні аудиторія зросла і ми плануємо зробити його одним з основних. 

Ми поки що не розуміємо TikTok. У Kloop працюють люди, яким 20-30 років, але навіть вони не знають, що з цим монстром робити. Ми завели акаунт, але не працюємо над ним, бо через коронавірус команда зайнята іншими справами. 

Тож з одного боку коронавірус змусив почекати з пошуками нових підходів, а з іншого ― став стимулом для пошуку нових тем. Ми вже маємо кілька потенційних історій, бо здогадуємося, де наша влада могла б зробити щось не так, неправильно розпорядитися з коштами, помилитися. Читачі вже втомилися від коронавірусу, тому ми починаємо думати про інші теми. Але підготувати контент план за таких умов неможливо ― щодня може щось трапитися. На початку пандемії ми планували, наприклад, як подавати нові дані, але не більше. 

Ще одна зміна ― у нас зменшилася кількість донорів на Patreon. Зазвичай ми отримували до 1000 доларів на місяць. Але я розумію, що зараз люди могли втратити роботу чи повинні витрачати гроші на інші речі. Тож ми плануємо запуск мерчу й ексклюзивного контенту, щоб привабити потенційних донорів. 

Влада: обмеження і непорозуміння 

У Киргизстані міліція кілька разів затримувала людей за «поширення фейків» і примушувала публічно вибачатися. Хоча це незаконно. Але на медіа особливого тиску не було. 

Єдина проблема, яку ми мали ― неможливість працювати відеокоманді. Коли в містах ввели надзвичайний стан, на роботу могли виходити тільки представники певних професій. Журналістів у цьому переліку не було. Ми сприйняли це як форму цензури, обурилися. При цьому місцеве «Суспільне», яке насправді контролює влада, продовжувало працювати, журналісти постійно були поруч з чиновниками і мали доступ до інформації. Ми могли хіба що використовувати відео з соцмереж і робити відеопідсумки з дому. 

Так тривало майже місяць, поки нам не дали дозвіл на роботу після закликів інших медіа та міжнародних організацій. Але загалом цензури не було ― ми пишемо, про що хочемо. 

 

Цьогорічний Львівський медіафорум скасували через пандемію коронавірусу. Але команда LMF розпочала серію вебінарів про медіа з експертами й експертками, які були б на форумі ― StayAtHome: Media Stories. 

Текст із зустрічі з Франаком Вячоркою тут. Текст із зустрічі з Юсуфом і Сумайєю Омар тут. Текст із зустрічі з Томом Голманом тут. Текст із попередньої зустрічі з Кірстер Ган тут.

Наступна подія відбудеться 22 травня о 19:00, детальніше за посиланням.

 

Головне зображення freestocks

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.