Як писати для сорокатисячної аудиторії й заробляти.
Виданню «Волноваха.City» вдалося організувати роботу так, щоб уникати джинси й замовних матеріалів водночас самостійно покривати всі фінансові витрати. Крім того, медіа стало інформаційним монополістом в цьому регіоні серед онлайн видань. Вікторія Гончаренко з’ясувала, як працює «Волноваха.City» і у чому секрет їхнього комерційного успіху.
Крамничка з інформацією
Головний редактор і засновник видання «Волноваха.City» Павло Єштокін у 2013 році створив групу Вконтакті «Новини Волноваського району». Сюди писали важливі для жителів міста новини, робили прямі трансляції із засідань міської ради та знімали відеопроєкт «Дорожній контроль». Новини писали як вміли, ніхто не мав журналістської освіти. У 2014 році у Волновасі було багато російських фейків і в групі їх розвіювали.
«З’являлась інформація, що поблизу Волновахи висаджується “хунто-бандерівський десант”, а ми показували, що нічого немає. Або у місто приїздили російські ЗМІ щоб зняти сюжет про те, що у Волновасі проросійське населення. Для цього організовували невеликий мітинг в центрі міста з російськими прапорами. Підприємці та активісти у всьому центрі розвішали жовто-блакитні стрічки, щоб на фоні “картинки” було зрозуміло, що є і проукраїнські мешканці. Російське телебачення цього не показало, а ми про це розповіли. Волноваха у фейки не вірить, люди вже знають, що інформацію потрібно перевірити», – розповідає Павло.
Паралельно зі сторінкою Вконтакті з’явилася сторінка у Facebook, в якій дублювали інформацію. Крім Павла над сторінкою працював адміністратор, який розміщував дописи й рекламу.
«У нас був унікальний контент і аудиторія збільшувалась, приходило більше реклами, з’явилась ідея зробити повноцінне медіа, я тоді називав його “крамничка з інформацією”», – говорить Павло.
Реалізувати ідею вдалось в липні 2018 року. Павло подав заявку на участь у проєкті Агенції розвитку локальних медіа «АБО», яка безкоштовно надала сайт на власній платформі The.Сity. Крім того, редакцію навчили, як створювати контент відповідно до стандартів інформаційної журналістики, просувати й заробляти на ньому.
Протягом року у редакції був наставник, який допомагав працювати правильно. Зараз співпраця продовжується. Наприклад, у грудні видання брало участь в експерименті «АБО», завдання полягало у тому, щоб зробити оригінальний, нетиповий відеоконтент. Редакція зняла відео у форматі розповіді про локальне явище Великоанадольський ліс та навіть організувала похід.
Бабусі як передавачки інформації
«Волноваха.City» — єдине онлайн-медіа в цьому регіоні. Є ще друкована газета, іноді завозять безкоштовні пропагандистські українські газети, а проросійські медіа тут не закріпились.
Новини поширюють на сторінках в соцмережах, а також у групі у фейсбуку «Новини Волноваського району», яка є найбільшою в районі й теж належить виданню. На думку Павла, не вистачає груп по напрямках: спортивної чи про автомобілі. Він переконаний, що вони мають бути, крім того каже, якщо з’явиться якась група в районі, то спробують з нею співпрацювати, або запропонують купити її.
Основна аудиторія приходить з фейсбуку, останнім часом почастішали переходи прямо на сайт. Раніше новина без публікації в соцмережах набирала до 100 переглядів, а зараз понад 450.
«Я був упевнений, що акцент краще робити на соцмережі, бо сайти вимруть. Але на сьогодні думка трохи змінилась, сайт більш незалежна платформа. Якщо Facebook змінить правила в один день, то все медіа припинить працювати. Треба пристосовуватись до обставин», – каже Павло.
Видання досі є Вконтакті, бо там залишились читачі, доводиться працювати через VPN. Планують розвивати інстаграм й продавати там рекламу.
Рекламодавці зацікавлені у безкоштовній газеті, яку редакція хоче робити. Вона буде актуальною для тих, хто читає тільки такі медіа. Павло вважає, що якщо бабусі будуть мати таке джерело інформації, то через них інформація буде потрапляти й до інших.
Тематику визначають читачі
У своїй роботі редакція керується редакційною політикою, що визначає загальні принципи висвітлення інформації, етичні принципи, конфлікт інтересів, позиції сторін, відповідальність редакції за недостовірну інформацію, а також випадки, у яких допустимо виправляти публікації. Окремий пункт присвячений роботі з соціальними мережами, зокрема йдеться про те, яких дописів не може бути на офіційних сторінках видання.
Видання охоплює місто і район, за словами Павла максимум для цього регіону 70-80 тисяч унікальних переглядів. Є запит на новини з сіл і малих міст, але туди складно їхати і робити новини.
«Ми радимо людям, щоб вони створювали у себе в населених пунктах групи у Facebook для обміну інформацією. Є активні громади в селах, з якими ми підтримуємо зв’язок, вони розповідають про себе. Якщо стається подія обласного масштабу, то їдемо знімати», – говорить Павло.
Редакція готова писати про все, що турбує жителів Волновахи. Є культурні новини — цю сферу розвиває активна група людей, вони пропонують цікаві інформаційні приводи. Кримінальні новини пишуть з поясненнями, що сталось, чому і якою ситуація є зараз. Роблять відео огляди, наприклад огляд товарів на Aliexpress набрав 2400 переглядів. Міжнародних новин немає, зате є всеукраїнські з локальним контекстом, та політичні з Верховної Ради оскільки там є нардеп з Волновахи.
«Читачі самі підказують, що їм потрібно. Якщо у місті багато переселенців, треба писати про них, якщо у нас в місті багато людей з окупованих територій, які користуються банківськими послугами, треба писати корисне й для них. Якось на вулиці я поспілкувався з нашим читачем про додаток ДІЯ, записав враження і зробив матеріал», – розповідає Павло.
В рамках інтерактивного проєкту «АБО» із платформою DoZorro проводили розслідування по закупівлях, проте людина, яка мала цим займатись, звільнилась. Довелось шукати іншого фахівця. Перш за все Павло звернувся у мережу The City, переглянув, хто спеціалізується на розслідуваннях. Так почалася співпраця з Євгенією Вірлич з «Кавун.City», яка знаходила проблеми в закупівлях, а редакція вже на місці перевіряла історію. Така робота привела нових користувачів, яким подобаються розслідування.
Майбутнє за фрилансерами
Спочатку над ресурсом працювало троє: головний редактор, який також займався пошуком фінансів і двоє журналістів. Через рік з’явилися кошти на менеджера з реклами й до видання приєдналась ще одна співробітниця, крім них, «Волноваха.City» співпрацює з фрилансерами на гонорарній основі.
«Будь-яка платформа має бути максимально відкрита для людей. У нас є план зробити конкурс для всіх жителів Волновахи. Вони присилають матеріал, якщо він відповідає стандартам журналістики ми платимо 250 гривень, коли публікація набирає 3000 унікальних переглядів ми ще 250 гривень доплатимо. Якщо людина нам десять таких новин в місяць пришле, то можна брати в штат, бо це виходить місячна заробітна плата», – розповідає Павло.
Для того, щоб бути самоокупним і незалежним, виданню потрібно шість менеджерів з реклами, а журналістів вдвічі менше, вважає Павло. Продажі та менеджмент — це складно, бо немає спеціалістів, які навчать, у редакції немає людей, які вміють продавати. Доводиться вчитися на своїх помилках. Павло переконаний, що такий досвід робить працівників універсальними.
Заробляти легко
Разом з сайтом, медіа «Волноваха.City» отримало грант від «АБО», на фінансування редакції протягом шести місяців. Гроші закінчилось наприкінці 2018 року, далі видання сім місяців повністю заробляло самостійно, потім з’явився ще один грант, який закінчився в грудні й зараз воно знову на власному забезпеченні.
«Всі, хто сиділи на грантах шоковані вкінці, бо треба перебудувати фінансову модель. Ми продавали одразу, бо розуміли, що грант – це бонус, однак потрібно готуватися заробляти через реклами. На початку 2019 знайти гроші було не складно, ми рекламували депутатів з відповідним маркуванням “політична реклама”. Жодна людина, яка у нас рекламувалась, не просила, приховати рекламу, та ми б цього і не робили», – зазначає Павло.
Рекламодавцям пропонують розміщення банерів, брендування сторінок, промо-новини й промо-статті, тести, рейтинги, конкурси, спецпроєкти та нативні матеріали. Промо-статті та промо-новини публікуються в розділі «Промо», також у текстах є позначки «Партнерський матеріал» або «Спецпроєкт».
«Останні пів року ми робимо акцент на відео – це той контент який люди відкривають частіше. На статтю гарантуємо 2000 переглядів, а на відео 4000. Рекламодавцю пропонуємо і статтю, і відео. Продаємо різні формати, наприклад, тести: “Вгадай назву суші по фото” або “Відгадай місце розташування хлібного магазину”. Зараз робимо довідник підприємств, куди вносимо всі підприємства міста і району. Виходить міні-сайт візитка на нашій платформі, який теж приносить дохід», – говорить Павло.
Рекламують все, що можна рекламувати, оскільки є постійні витрати, які потребують грошей, проте довіра аудиторії важливіша.
«У нас під вибори був проєкт, де ми розповідали інформацію про депутатів для розвитку виборців і за це отримували мінімальні гроші. Хоча, могли взяти рекламу проросійських партій на 100 000 гривень і знищити свій ресурс. Якщо працювати на перспективу, то аудиторію утримувати потрібно не обманом чи трешом, а писати матеріали, за які б люди дякували й казали, що приємно читати», – говорить Павло.
Photo by Markus Spiske on Unsplash
