І навіщо читати неякісні тексти про це. 

З’являється все більше секс-просвітницьких матеріалів, про секс починають активно говорити активісти і блогери. У деяких медіа є окремі рубрики чи проєкти на цю тему. Та писати про секс може бути небезпечно — невпевненість автора чи судження-оцінки у матеріалі здатні зашкодити здоров’ю читача, змусити соромитися свого тіла або ж поширювати стереотипи. Анна Сєдих поговорила з редакторками секс-освітніх проєктів про те, що їх найбільше дратує у статтях про секс та як зробити матеріал якісним та безпечним.

 

Не довіряти — перевіряти 

Проблемою текстів про секс є поширення міфів, стереотипів та неправдивої інформації. Неперевірений матеріал може бути шкідливим для здоров’я, підтримувати та поширювати дискримінацію в суспільстві. Щоб цього не сталося, авторам варто детально вивчати джерела, на які вони посилаються. З них не завжди легко зчитується сексизм, гомофобія або мізогінія. 

«Коли пишуть “експерти кажуть”, то для нас важливо, що це за експерти. Досі існують науковці, які вважають, що фрігідність існує. Ми з цим не погоджуємося, бо довіряємо сучасним дослідженням. Відповідно, посилатися на застарілі ідеї та експертів, які їх просувають, не будемо», — каже співзасновниця проєкту Вперше про сексуальну освіту Катя Мячіна. Вона радить авторам-початківцям шукати дослідження у Google Scholar. Важливо, щоб це були дослідження з академічних журналів та публікацій, щоб вони мали рецензії та цитати і не були зроблені давніше ніж 5 років тому. Якщо стаття заблокована і містить лише анотацію, то можна пошукати її на Sci Hub.

«Спираючись на американські та європейські дослідження ми розуміємо, що контексти можуть суттєво відрізнятися від українських. Тому ми завжди вказуємо, чиє це дослідження, щоб люди розуміли про який закордонний контекст йдеться», — каже Катя.

Вона радить авторам шукати інформацію на сайтах National Library of Medicine, ResearchGate, ScienceDirect, Psychology Today та користуватися бібліотекою Google.

«Ми читаємо американські ресурси про сексуальну освіту Center for Young Women’s Health та Scarleteen. Слідкуємо за тим, на які джерела вони посилаються, аби згодом мати можливість використовувати їх у своїх статтях», — розповідає Катя. 

Обов’язково треба перевіряти інформацію у декількох джерелах: «Якщо ми чогось не знаємо, або в чомусь не впевнені, то ми це не пишемо. Навіть, якщо інформація присутня у двох джерелах, ми не будемо на неї посилатися, бо хочемо, щоб інформація була мінімально з трьох джерел. Також ми можемо не додати дослідження, якщо не будемо стовідсотково впевнені в інституції, яка його опублікувала».

Засновниця проєкту Sex Ed Survival Kit Настя Алексєєнко радить звернути увагу на The Journal of Sexual Medicine. Це видання Міжнародної спільноти сексуальної медицини у якому можна знайти потрібні дослідження. Настя радить завжди додавати дисклеймер, якщо ви пишете поради базовані на власному досвіді: «Те, що подобається нам не обов’язково буде подобатися усім».

Що робити з числами

Головна редакторка освітнього проєкту Teenergizer Поліна Геращенко радить вводити в текст статистики та відсотки так, щоб читач міг якомога краще їх уявити. Просто навести число недостатньо, адже так воно загубиться і втратить свою силу. Як варіант, можна прирівняти його до чогось відомого. Наприклад, число 300 0000 можна замінити порівнянням: «більше ніж половина населення Маріуполя». 

«Один з прикладів, як можна обіграти числа — наш проєкт з “Радіо Свобода”. Посилаючись на дані ООН про те, що одна з трьох жінок зазнає насилля, ми вирішили написати три історії дівчат, які постраждали від насильства різної форми: сексуальної, психологічної та фізичної», — каже Поліна.

Ну і звісно, не треба забувати ставити посилання на джерела.

Що робити з термінами

Поліна Геращенко запевняє, що термінологію потрібно залишати та пояснювати простими словами. Крім того, треба намагатися вводити її у свій словниковий запас. Щоб уміти пояснити терміни просто, треба багато читати про проблему. За необхідності можна попросити знайомого лікаря пояснити ту чи іншу хворобу або синдром людською мовою.

Катя Мячіна говорить, що у медіа «Вперше» проблем з термінологією немає: «Усі медичні терміни ми пояснюємо звичайною мовою. Наша мета — говорити про секс просто та зрозуміло. Ми не хочемо, щоб молодь гуглила і розбиралася в тому що те чи інше слово означає».

Не дуже хочеться дочитувати текст сповнений незрозумілих скорочень та термінів на кшталт «венеричний лімфогранулематоз», якщо це не наукова робота.

Варто раз і назавжди забути про евфемізми. Поліна Геращенко вважає найбільшою проблемою підлітків та батьків — страх називати речі своїми іменами. Є страшна історія про маленьку дівчинку, яка пережила насилля і не могла пояснити, що сталося. Мама навчила її називати свою вагіну «печивом». Коли дівчинка підійшла до вчительки і розповіла, що дядя облизав її печиво, вчителька сказала, що хороші дівчатка мають ділитися печивом з іншими.

Для того, щоб вміти сказати про проблему, правильно пояснити лікареві, що болить або ж розповісти партнерові, що у сексі подобається, а що ні — потрібно уникати евфемізмів. Як у спілкуванні, так і у текстах.

Як достукатися до аудиторії

Усе просто — треба зрозуміти її потреби. 

Проєкт «Teenergizer» комунікує російською мовою, тому що окрім України охоплює Росію, Казахстан та Киргизстан. «Наша аудиторія дуже широка. Це або підлітки, яким потрібно розповісти про секс і вони не можуть порадитися з батьками. Або ж батьки та освітяни, які прагнуть зрозуміти як говорити про секс з підлітками», — коментує Поліна. Розуміння аудиторії безпосередньо впливає на вибір тем, стиль матеріалів та шляхи комунікації. 

«Teenergiser» має стажерів-активістів, з якими Поліна та автори можуть радитися щодо вибору теми. Зазвичай, це підлітки 9-11 класів. Вони підказують і допомагають розвіяти сумніви під час вибору тієї або іншої теми. Поліна радить постійно підтримувати зв’язок із читачами. Зокрема Поліна дізнається, що саме цікавить читачів у сфері сексу за допомогою опитувань в розповідяху інстаграмі. Для кращої комунікації з підлітками, «Teenergizer» створили TikTok. 

Зараз «Вперше» — медіа для молоді, але на початку проєкт створювався для підлітків: «Якщо будемо писати складними словами, то ніхто нас не читатиме і ми нічого нового не привнесемо в дискурс. Ми вирішили, що станемо старшими сестрами для аудиторії. Будемо говорити зрозуміло і цікаво, спираючись на власний досвід».

Настя Алексєєнко з команди «Sex Ed Survival Kit» вважає власний досвід важливою частиною текстів про секс. Це допомагає встановити міцний зв’язок між читачем та автором та показати, що всі ми нормальні і те, що з нами відбувається — також. На сайті «Вперше» є окрема рубрика з досвідом різних людей. 

Про що пам’ятати 

1. У статтях про секс не має бути моралізаторства. Катя Мячіна каже, що особливо уважна до матеріалів нових авторів, бо іноді вони несвідомо використовують оцінки.

2. Якість. Грамотність та цілісність тексту — це перше на що звертають увагу редакторки секс-освітніх проєктів. Низька якість матеріалів може відштовхнути читачів не тільки від вашого медіа, але й від теми.

3. Уникати нашарування термінів та канцеляризмів — за ними читачі не почують ваших ідеї. Всі терміни потрібно пояснювати. 

4. Ніякого осуду. Цього і так достатньо.

5. Не варто використовувати надто вульгарні зображення. Краще надихнутися колажами Teneergiser і Sex Ed Survival Kit  та стильними ілюстраціями Wonderzine та Вперше і поекспериментувати. 

Ілюстрація Євгена Якшина для Вперше

 

6. Якщо ви пишете інтерв’ю на відверті та особисті теми, то краще декілька разів узгодити з героями фотографії та підписи, щоб не травмувати їх.

 

Щоб краще писати про секс, потрібно більше читати про секс. І не обов’язково якісні статті. Поліна Геращенко підписана на декілька телеграм-каналів, на яких читає погані статті. Часто матеріали там неправдиві та шкідливі. До того ж, вони надзвичайно мізогінні та сексистські. «Ми беремо інформацію з таких каналів і розповідаємо, які міфи про секс існують. Звісно, ми не ображаємо авторів таких дописів, але намагаємося на них адекватно реагувати та заповнювати інформаційний простір якісними матеріалами, які спростовують та заперечують міфи», — каже Поліна.

Наостанок декілька корисних ресурсів про секс, за якими можна слідкувати:

 

Головне зображення Photo by Margarida Afonso

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.