Як українські ЗМІ висвітлюють проблему розповсюдження наркотиків на прифронтових територіях.

Ми звикли періодично бачити новини про те, що правоохоронці затримали людей, які розповсюджували наркотики, вилучили партії наркотичних речовин, зафіксували плантації з вирощування конопель і таке інше. Зазвичай ці новини потрапляють в стрічку на добу, а потім безслідно зникають як інфоприводи-одноденки. 

Проте чи можуть новини такого формату мати довгостроковий вплив? І головне — на що вони впливають? Для того, аби знайти відповідь на це питання, варто проаналізувати регіональний контекст. Зупинимося на Донецькій та Луганській областях, а саме на територіях поряд із лінією зіткнення. І регіональні, і загальнонаціональні медіа висвітлюють незаконний обіг наркотиків на цих територіях. Для цього вони найчастіше обирають один із кількох «основних» ракурсів. 

Контрабанда

Про незаконне переміщення наркотичних засобів через державний кордон в контексті Донбасу пишуть чимало. Так, найчастіше йдеться про контрабанду наркотиків до Російської Федерації через неконтрольовані українським урядом території ОРДЛО. Наркотичні речовини намагаються переправити у кросівках, в дитячих іграшках та візочках, ховають у обшивці авто, використовують поштові сервіси та залишають закладки за допомогою квадрокоптерів тощо. Серед інших речовин таким чином намагаються провозити димедрол та навіть героїн — як-от, наприклад, в цій історії, де порушники закону переправляли наркотичні засоби через іншу тимчасово непідконтрольну Україні територію — Кримський півострів. Такі випадки непоодинокі й там.

Трапляється, що українські громадяни можуть перевозити через лінію розмежування цілком легальні в Україні медичні препарати — наприклад, препарати замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), як-от метадон та бупренорфін, які можна отримати відкрито у спеціальних центрах — пунктах видачі ЗПТ. Проте в так званих Донецькій та Луганській народних республіках місцеве «законодавство» забороняє і саму замісну терапію як явище, і вищезазначені препарати — їх вважають наркотичними. Відтак людина, яка перевозить такі речовини через лінію розмежування,  на тому боці може потрапити в тюрму за контрабанду наркотиків. У 2017 році так сталося з українкою Наталією Зеленіною — в так званому ДНР її засудили до 11 років колонії. 

Внутрішнє розповсюдження

Чимало новин у локальних та регіональних медіа з Донеччини та Луганщини стосуються вилучення незаконних наркотичних речовин серед місцевих, на українських територіях. Наприклад, в Торецьку затримали чоловіка, який переобладнав власний гараж під нарколабораторію та виробляв метамфетамін, інший —  на цей раз в Дружківці — виготовляв наркотики у власній квартирі. А одразу в кількох населених пунктах на Донеччині наркотичні засоби збували в одній з мереж аптек. 

Щоправда, подібне відбувається в кожному регіоні України — і в Києві, і на Сході, й на Заході. Тож подібні новини є лише частиною величезного калейдоскопа інфоприводів-одноденок. 

Наркотики серед військових

Ще одна справді серйозна і важлива тема в регіональному контексті, коли ми говоримо про Донеччину і Луганщину — розповсюдження наркотичних засобів серед українських військових. Про це вже писало чимало інтернет-ресурсів — і не лише про наркотики, а і про алкоголь. Ще на початку війни, до прикладу, досить широковживаним був термін «аватар» стосовно військових, які зловживають алкогольними напоями під час несення служби. 

Тему про те, нібито українські військові на Донбасі зловживають наркотиками, підіймали, зокрема, і в нібито українських медіа, таких як, до прикладу, Вести.юа. Це інтернет-ресурс, що належить до української доменної зони, однак він досить неоднозначний. Наприклад, в матеріалі на цьому сайті зазначається, що українські військові змушені вживати наркотики нібито через високе навантаження під час служби. А ось ще один матеріал на ту ж тему — на сайті «Апостроф», який також належить до української доменної зони.

То чим саме небезпечні такі, здавалося б, поодинокі та майже непомітні широкому загалу матеріали? 

Річ у тім, що тези про наркотики в рядах української армії вміло використовуються російськими пропагандистами як один з інструментів дискредитації ЗСУ. Про українських військовослужбовців, які пробують провезти на окуповані території наркотики, пишуть як російські великі ЗМІ — наприклад, Лента. ру, так і сепаратистські сайти з самопроголошених республік. 

До прикладу, пропагандистський ресурс під назвою Regnum. Тут є одразу кілька публікацій про наркотики в ЗСУ. Варто зазначити, що у цих текстах автори посилаються на відверто сумнівні джерела інформації: йдеться, що дані отримані завдяки так званій Народній міліції так званого ЛНР, та апелюють цифрами у 30% — нібито саме стільки українських військових, які здали тест на наркотики, отримали позитивні результати. Проте з матеріалу не зрозуміло, про які саме тести йдеться, як, де, коли, і головне чому ці тести проводили для українських військових представники окупанта. 

Ось ще одне російське видання, медіа з Ростова-на-Дону, пише про українських військових, які буцімто масово вживають наркотики на кордоні з РФ. Найголовніше тут, мабуть — джерело, адже автори публікації посилаються на інформацію із так званої Новоросію. 

Величезна проблема сьогодення — це нова епідемія ВІЛ на Донбасі, яку спровокував військовий конфлікт та наслідки війни. Це питання ще у 2018 році неодноразово висвітлювали великі українські медіа, наприклад, Радіо Свобода, Громадське, Українська правда тощо. Журналісти посилаються на перевірені й авторитетні джерела, зокрема на американське видання PNAS, цитують провідних міжнародних науковців тощо. Основні причини стрімкого розповсюдження ВІЛ — відсутність належного доступу до медичних послуг, зокрема і до тестування, антиретровірусної терапії, та низький відсоток виявлень ВІЛ. Люди, які залишилися на окупованих територіях, обмежені в таких можливостях. Тому чимало осіб з ВІЛ можуть не знати про свій статус.

Той самий інфопривід і те ж дослідження цитують в себе й російські пропагандистські ресурси. Проте акценти роблять зовсім на іншому. Та ж Лента.ру, наприклад, виносить в заголовок СНІД, а не ВІЛ — тобто четверту клінічну стадію ВІЛ, якої можна уникнути за умови своєчасного та регулярно вживання АРВ-терапії та регулярного огляду лікаря. Інші акценти в цьому ж матеріалі — на «наркоманах», «колющихся» та людях, які ведуть безладне статеве життя. Український ресурс StopFake звернув увагу на цю тему і детально пояснив, чому це — фейк, маніпуляція та хто першим почав їх розповсюджувати. 

Подібні новини — лише невеличкі цеглинки, які використовуються проросійськими пропагандистами для розбудови величезної системи дезінформації. Її активно використовують на іншій лінії фронту — інформаційній. І однобокі публікації в певних медіа з українським доменом, де ці проблеми висвітлюються однобоко, лише грають на руку пропагандистам. Адже всі «скандальні» та «сумнівні» теми, пов’язані з Україною, а саме з Кримом, Луганщиною та Донеччиною, дуже полюбляють «обговорювати» на російських телевізійних шоу. Тим самим продовжуючи формувати різко негативний імідж для України в очах своєї аудиторії. 

Саме тому ЗМІ в Україні мають чітко розуміти, про які теми слід писати, а про які — ні, під якими ракурсами висвітлювати такі «межові» інфоприводи, та яким чином перевіряти джерела інформації, щоб самим не втрапити в ту ж саму пастку — пастку маніпуляцій та брехні.

Більше матеріалів на тему:

Як я помилялася на Донбасі
Слава розіп’ятим снігурам!
«Донбас можна було зачепити лише війною»
Медіа під час війни: як не вдаватися до пропаганди і не втрачати аудиторію
Donbas Frontliner: як працюватиме нове медіа про війну
Як працює радіо Донбас.Реалії

Головне зображення: Pretty Drugthings

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.