Досвід журналістки, яка працює на себе і не хоче повертатися на офісну роботу. 

Тетяна Гонченко була редакторкою різних запорізьких та київських ЗМІ, а цієї весни пішла з роботи і вирішила працювати на себе. Вона пише тексти на замовлення різних видань, заробляє більше, ніж за часів офісної роботи, встигає вирішувати побутові справи. Раніше Тетяна описувала для нас свій досвід редакторства у регіональному ЗМІ та радила, як цікаво писати про книжки. Тепер розповідає, чому фриланс — це виклик у сенсі самоорганізації, але й «найкраще рішення, яке можна було прийняти».

Майже півтора року тому я переїхала із Запоріжжя до Києва і почала себе тут шукати. Спочатку була редакторкою блогу Yakaboo, потім редакторкою суспільних тем у TheБабель. Було цікаво, але мене гнітила несвобода. Офісна робота у Києві — це коли ти о 8-9 зранку виходиш з дому, повертаєшся назад о 20-21 годині і подеколи працюєш на вихідних. Щоб зробити елементарні речі — наприклад, сходити в лікарню або викликати сантехніка, — доводиться відпрошуватись, ніби школярка. Життя мені не належало, і це страшенно дратувало і засмучувало. 

Навесні ми з TheБабель попрощались, і я вирішила побути вільною. Кілька видань кликали мене в штат, але хотілося взяти паузу. Було страшно. Я не уявляла, яким буде дохід і чи зможу самоорганізуватись. Проте вирішила, що зрештою мені нічого не завадить повернутись на постійну роботу, якщо щось піде не так. Тож чому не спробувати? 

Першого ж дня з переляку написала всім знайомим редакторам. Тим, із ким співпрацювала раніше, тим, кому давно обіцяла тексти, і тим, кого просто знала у фейсбуці. Спитала, чи не потрібні їм статті. Всі сказали, що готові їх брати. Це надихнуло і обнадіяло. Одразу скажу, що більшості з них я так і не написала жодного матеріалу. 

Перший тиждень дозволила собі перепочити і не робити нічого взагалі. Далі нарощувала оберти і звикала до нового графіку. Замовлення потроху з’являлись. В перший місяць фрилансу заробила трохи менше, ніж перед тим на постійній роботі. Але зрозуміла, що так можна жити. Страх минув, з’явився азарт. 

Наразі я заробляю більше, ніж коли працювала в офісі. Але не казатиму, що у всіх буде так само. Багато залежить від везіння, напрацьованих знайомств, швидкості написання текстів та вміння самоорганізуватись. І треба бути готовим, що фриланс — це постійна лотерея щодо того, яку суму заробиш наступного місяця. Важливо бути активною в соцмережах і повідомляти всім, що працюєш на себе. Тоді твоє ім’я згадуватимуть редактори, коли у них бракуватиме робочих рук для текстів.  

Чиста математика: я економлю 40 годин на місяць тільки за рахунок дороги. Добирання до офісу в Києві займало у мене годину. Це дві години на день або 10 годин на тиждень. На місяць це майже дві доби намарно витраченого часу. Зараз я виїжджаю на інтерв’ю, але далеко не кожен день, і зазвичай поєдную це з іншими зустрічами або справами. 

Краще мати хоч один стабільний проєкт, тоді менше переймаєшся, що лишишся без грошей. Наразі у мене є постійний проєкт зі щомісячною фіксованою оплатою — це десь половина мого звичайного заробітку за місяць. Також пишу багато нативної реклами для MC Today, колонки про книжки та подорожі для Weekend, інколи — моніторинги для Інституту масової інформації, на трьох поспіль виборах вела текстову трансляцію подій для Insider. Ситуативно пишу для інших ЗМІ, якщо трапляються цікаві теми. Можна було би працювати більше, але наразі мене влаштовує мій ритм. 

Фриланс — це безперервний тренінг із самоорганізації. Я використовую систему Trello. Там відмічаю, скільки гонорарів очікую від замовників за вже написані тексти та скільки зароблю, коли виконаю усі заплановані задачі. Так можна розраховувати свій бюджет. В цій же програмі розписую задачі на кожен день — і робочі, й особисті. Зрозуміла, що значно приємніше перетягувати виконані завдання у стовпчик «Готово»,  аніж просто видаляти їх — так з’являється відчуття, що день минув не дарма. Завдяки такому плануванню я ніколи не забуваю про зустрічі та скайп-дзвінки, рівномірно розподіляю навантаження між днями тижня, і можу визначити реалістичні дедлайни для кожної роботи. 

Якщо зранку немає зустрічей, прокидаюся без будильника. Встаю о 9-10 ранку, годину п’ю каву та гортаю фейсбук-стрічку. Працюю приблизно до 18-ї. Можу дописувати текст уночі, якщо горить дедлайн, або працювати на вихідних. Але це мене зовсім не напружує, бо знаю, що зможу відпочити, коли душі заманеться. 

Всі ризики лягають на тебе. Якщо спікер в останній момент не прийшов на інтерв’ю, значить, ти втратила час і гроші. Немає інтерв’ю — немає гонорару, і не важливо, скільки ти до нього готувалась і скільки часу витратила на дорогу. Якщо експерти кілька тижнів не відповідають на мейл, або їм треба кілька разів передзвонювати з нагадуваннями, — ти витрачаєш багато зайвих зусиль та часу, але гонорар від того не змінюється. На фрилансі загалом більше вільного часу. Але час, виділений на роботу, більш прикро витрачати даремно, тому намагаєшся зробити його якомога ефективнішим. 

Надаю перевагу тим виданням, які самі дають теми, а в ідеалі — і спікерів також. Це дуже економить час. Коли видаєш текст за текстом, важко зробити паузу задля пошуку тем. Це окрема важка робота

Маю змогу братися тільки за ті теми, на які хочу писати. Періодично відмовляюся від замовлень, якщо відчуваю, що кількість витрачених зусиль не відповідатиме гонорару. Або якщо це зовсім не моя тема. Кілька разів помилялась — наприклад, недавно погодилась написати нативну рекламу про імпортерів із Китаю. Коли отримала докладний бриф, з’ясувалося, що треба обробити величезний об’єм інформації, глибоко вникнути в нецікаву мені тему та поговорити з десятком спікерів. Словом, я мучилась із цим текстом місяць і багато разів пошкодувала, що взагалі взялась. Але це навчило добре вивчати бриф, перш ніж погоджуватися на завдання. 

Можу піти в кіно в будні посеред дня просто тому, що мені захотілось. Або сходити з кимось на каву, не прив’язуючись до часу доби. Чи просто почитати книжку, якщо робота не йде. А ще — спонтанно взяти авіаквитки на будь-яку дату, якщо підвернулась вигідна акція. Але маю розуміти, що відпустка — це не тільки витрачені на неї гроші, а ще й незароблені за цей час гонорари. «Відпускних» у фрилансерів не існує. Тому треба вирішувати, що в даний момент важливіше — відпочити чи заробити. 

Під кінець місяця можу відпочити, якщо вирішу, що вже достатньо заробила. Правда, поки так виходило тільки один раз. У липні у мене було багато замовлень із різних джерел. Перші три тижні місяця я добре попрацювала, тому останній тиждень лишила собі на розслабитись — дивилась серіали та читала книжки. І це було прекрасно. 

Протягом кількох місяців переробила усі бюрократичні та побутові справи. Оці, що зазвичай роками відкладаються на потім. Повірила лічильники, обійшла усі комунальні служби, розгребла мотлох на балконі, повністю перевірила організм у лікарів, викликала майстрів, щоб відремонтувати вдома крани, бойлер та дрібну техніку. Я відчуваю, що керую своїм життям, і в ньому порядок. Це — головний плюс фриланса. 

Фриланс — це вічна боротьба з прокрастинацією. Інколи вона виграє — в такі дні всі незроблені задачі в Trello переносяться на завтра, а я собою незадоволена та роздратована. Допомагають кафешки: якщо текст зовсім не йде, варто взяти ноутбук і спуститись в кафе до сусіднього будинку. Не знаю, як це працює, але результат дивовижний. За один день в кав’ярні я можу написати більше, ніж за три дні вдома. 

Зручне робоче місце вдома — дуже важливе. Я обпрацювала усі кутки квартири, поки врешті не купила робочий стіл та стілець і не облаштувала робочий куточок. Продуктивність суттєво підвищилась. 

Інколи мені не вистачає відчуття, що я створюю цілісний продукт та несу за нього відповідальність. Коли працюєш в штаті, ти — частина команди, цілого організму з єдиною метою. Ти радієш розвитку проекту і відчуваєш важливість своєї роботи. На фрилансі ж просто пишеш тексти і отримуєш гроші. 

Але не уявляю, чим мене тепер можна заманити на офісну роботу. Свобода, яку дає фриланс, настільки цінна, що знову продати комусь увесь свій час я тепер не готова. Хоча й не виключаю, що це може змінитися. 

Головне зображення Jonatan Pie

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.