…які можуть допомогти писати науково обґрунтовані матеріали.
Створювати контент на теми науки чи здоров’я — справа відповідальна. І часом братися за неї буває складніше, аніж обійти. Та з початком пандемії COVID-19 люди потребують все більше фахових відповідей на питання, що стосуються здоров’я.
Разом з організацією INSCIENCE, яка популяризує науку, ми розібрали буденні ситуації, з якими можуть мати справу журналісти. І зібрали 5 порад, які можуть допомогти працювати із науковими темами.
Ситуація №1
Ранкова нарада в понеділок. Разом із колегами по редакції ви обговорюєте теми матеріалів на тиждень. Серед них, звісно ж, знайдеться місце і темі COVID-19. У вашій голові лунає думка, що інформація про це оновлюється надто швидко. І головред ніби читає ваші думки. Отримуєте завдання написати щось новеньке про COVID-19.
Як діяти?
Без паніки! Не варто одразу ж починати гуглити «наукові дослідження» і «вчені про ковід». Для цього є Google Академія. Тут зібрані наукові публікації різних форматів і дисциплін.
Для матеріалів про науку та медицину (в тому числі COVID-19) потрібні авторитетні джерела інформації. У першу чергу звертайте увагу на рецензовані наукові журнали. Наприклад, Science, Nature, The Lancet, Plos One, The BMJ та інші. Більшість із них вже мають окремий розділ оновлень наукової інформації про ковід.
Щоб не витрачати час на пошук цікавих досліджень, ви можете підписатися на розсилки наукових новин від великих світових редакцій, яким можна довіряти. Наприклад, New York Times, The Economist, Wired Science.
Ситуація №2
Після обіду почалося ваше чергування на стрічці новин. Раптом ви бачите, на перший погляд, дійсно гучну новину: відоме національне медіа опублікувало в стрічці передрук закордонного ЗМІ. У новині йдеться про те, що вчені дізналися про зв’язок коронавірусу та іншого інфекційного захворювання. Спокуса очевидна: додати +1 новину в щоденну норму та зібрати чимало коментарів у соцмережах.
Як діяти?
Не варто покладатися на дотримання стандартів журналістами з національного чи закордонного медіа. Всі ми — люди. І можемо помилитися. Будь-яка інформація — особливо щодо нашого життя й здоров’я — потребує ретельної перевірки. Насамперед подивіться на першоджерела, які використовує закордонне медіа.
Будьте пильні: Google Scholar індексує все, як і звичайний гугл. Тож велика кількість цитувань там не завжди є показником якості. Цитування наукового дослідження можна подивитися в базі Scopus. Якщо в цій базі ви не знаходите обрану вами статтю, то вона ймовірніше зовсім свіжа та її ще не додали, або ж стаття опублікована в журналі сумнівної якості.
«Перш ніж потрапити в авторитетний науковий журнал, стаття проходить кілька етапів рецензування. Часом це може зайняти роки. Тож для швидкої комунікації у науковій спільноті з’явилися препринти. Препринт — це чернетка наукової статті, яка ще не пройшла рецензування в журналі. Нерідко у новинах із гучними заголовками може йтися саме про препринти статей. Тож посилатися на них як на джерела інформації ви можете на власний страх і ризик», — пояснює Олег Фея, науковець, науковий журналіст, автор розділу Наука в журналі Український тиждень.
Не варто покладатися на власні відчуття. Краще запитати в науковців з відповідної галузі, бо лише вони зможуть фахово прокоментувати дослідження.
Ситуація №3
Раз на тиждень ви створюєте мультимедійний матеріал. Цього разу ви обрали таку тему, що без науковців не розібратися. Ви знайомі з кількома вченими в галузі мікробіології та генетики. Та вони часті гості в студіях українських медіа. Потрібні нові наукові експерти.
Як діяти?
Хороший/а вчений/а не завжди дорівнює хороший/а спікер/ка. Вони можуть не любити публічність та не розуміти формат роботи ЗМІ. Щоб для обох сторін не було сюрпризів на інтерв’ю чи під час прямого ефіру, варто зробити кілька кроків напередодні.
Ви можете обирати тих науковців, які готові співпрацювати з медіа. На платформі «Науковий метод» від INSCIENCE є база науковців та медичних експертів, посортована за темами. А в їхніх профілях зазначені контакти й приблизний час відповіді. Також вчених можна шукати серед експертів науково-популярних програм, як «Наука як по маслу» на Громадському радіо, «Академія наук» на Радіо НВ.
Якщо ви знайшли експерта/ку самостійно, науковий журналіст Дмитро Сімонов радить використати силу вашого кола знайомих. «Запитайте в знайомих експертів, що вони знають про нього або неї, наукових журналістів, колег, які працюють або працювали разом. Далі подивіться попередні інтерв’ю, а якщо це буде запис прямого ефіру — ідеально. Познайомтеся з вченим або вченою, домовтеся про попередню зустріч чи телефонний дзвінок для того, щоб поспілкуватися з ним чи нею хоча б коротко перед зустріччю в студії».
Варто пам’ятати, що балансу думок в темах науки та медицини не існує. Це відмінність науково-популярних матеріалів від, наприклад, політичних. Неможливо прирівнювати думку науковця та антивакцинатора.
Ситуація №4
Щодня у вашому медіа з’являється інформація від Міністерства охорони здоров’я про кількість хворих на COVID-19 і тих, хто одужав. Вам хочеться не лише цифр та статистики, а й людських історій та аналізу тих чи інших процесів. Але що саме обрати й на чому сфокусуватися — сумніваєтесь.
Як діяти?
Припустімо, ви дізналися історію, пов’язану з COVID-19, від одного з родичів. Історія здається дійсно винятковою. Редакторка Liga.Life Ірина Андрейців радить задати собі кілька питань для перевірки: чи ви тільки-но почули правдиву інформацію? Як ви можете її перевірити? Для кого ця історія важлива? А для аудиторії вашого медіа? Хто може пояснити, що означає ця історія? Це — швидше виняток чи уже тенденція? Хто може про це експертно розповісти?
Уявімо: ви обрали тему й починаєте працювати над текстом. Розглядайте історію в контексті, звертайте увагу на загальні дані та статистику, звіряйте слова героїв і цифри з відкритих даних. Наприклад, ви можете користуватися дашбордами від Національної служби здоров’я України. Можна проаналізувати медичні записи щодо вакцинації, дані за віком та регіоном. Або ж дізнатися інформацію стосовно лікарських засобів, необхідних для запобігання виникнення та поширення COVID-19.
Не менш важливою за роботу над текстом є праця над заголовком та лідом, яка може підсилити або викривити історію / її контекст. Заголовок і лід: про що вони, що читач зрозуміє? Яку важливу інформацію потрібно винести в заголовок та вказати в першому реченні?
Перевірте терміни й події, вказані у тексті. Переконайтеся, що вони зрозумілі вашій аудиторії. Візьміть додатковий коментар, якщо потребуєте, чи запитайте вчених про перевірку даних.
Ситуація №5
Вакцинація від COVID-19 триває. І вам здається, що на цю тему сказали й написали вже все. Про вакцини говорять навіть на політичних ток-шоу. Вакцинація — звична тема для розмови під час зустрічі. Тож інформація шириться всіма каналами. Що ще можна обговорити?
Як діяти?
Якщо ви думаєте, що всі про все знають, то це не так. Частині українців інформації про вакцини все ще бракує. А довіряє інформації про вакцинацію, отриманій з різних джерел, лише половина українців.
Прості й зрозумілі питання все ще на часі. Як діє вакцина? Які побічні ефекти від вакцини й від COVID-19? Кому щеплення дозволено? Чи хороші ті вакцини, які закупила держава?
Взяти інформацію щодо вакцинації, ідеї для матеріалів чи знайти цікаві історії ви можете на Youtube каналі медичної експертки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Катерини Булавінової, у Facebook спільнотах та сторінках Вакцинація: питання та відповіді та ГО «Батьки за вакцинацію», на офіційному порталі про щеплення та на сторінці Центру громадського здоров’я.
Гайд, який допоможе шукати та перевіряти науково обґрунтовану інформацію, ви можете знайти на сайті Науковий метод.
Цю публікацію створено за матеріалами курсу «Наука, здоров’я, COVID-19: як створювати якісний контент» для регіональних журналістів, який проводили INSCIENCE, Міжнародний фонд «Відродження», Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інститут масової інформації.
Читайте також:
Як писати про науку так, щоб із вас не сміялись науковці
«В інтернеті хтось помиляється». Як стати науковим журналістом
Ніяка я не гадюка!
Герметичний наукпоп скоро помре. Як розповідати про складні речі просто
Головне зображення: Josh Riemer
