Чому тема ВІЛ/СНІД має бути на сторінках українських ЗМІ не лише 1 грудня та чи поборола Україна цю епідемію

1 грудня в світі традиційно відзначають День боротьби зі СНІДом. В цей день шпальти українських ЗМІ та випуски новин на радіо й ТБ наповнюються контентом «на задану тему»: свіжа статистика щодо захворілих на ВІЛ та померлих від СНІДу,  міфи про ВІЛ/СНІД, нагадування про важливість контрацепції та необхідність тестування… 

Мабуть, це — чи не найпоширеніші ракурси, які беруть до роботи наші журналісти задля висвітлення тематики ВІЛ/СНІД. В інші дні року ВІЛ, фактично, майже зникає з порядку денного, та з’являється в медіа під якісь конкретні інфоприводи.

Спробуємо розібратися, чому про ВІЛ/СНІД можна — і треба — писати не лише 1 грудня, які актуальні проблеми та ракурси, пов’язані з цим діагнозом, існують в Україні та на що ще варто звернути увагу при висвітленні такої теми. 

Що треба знати про термінологію

ВІЛ-інфекція — захворювання, яке виникає внаслідок ураження організму людини збудником під назвою вірус імунодефіциту людини. Вірус вражає клітини імунної системи, через що імунітет слабшає та з часом стає нездатним чинити опір іншим захворюванням. Це, в свою чергу, може спричинити розвиток різноманітних супутніх захворювань: пневмоній, туберкульозу, герпесу тощо. 

СНІД — термінальна стадія ВІЛ. Синдром набутого імунодефіциту не є самостійним захворюванням. Правильніше сказати, це — стан, який виникає на фоні тривалого розвитку та прогресування ВІЛ-інфекції. Зазвичай виникає в тих ВІЛ-позитивних осіб, які не приймають антиретровірусну терапію та не спостерігаються в лікаря. 

Антиретровірусна терапія — спеціальна терапія, призначена для осіб, які живуть з ВІЛ. Вона полягає в регулярному і систематичному прийомі противірусних препаратів. Призначається лікарем лише після підтвердження діагнозу ВІЛ. Також можуть вживатися такі абревіатури як АРВ-терапія, АРТ, АРВТ. 

Важливо розуміти, що антиретровірусна терапія — це не «ліки від ВІЛ». Тобто за допомогою цієї терапії неможливо повністю, раз і назавжди знищити вірус.

Проте можна зменшити вірусне навантаження до невизначуваного рівня. Завдяки цьому ВІЛ не передається до інших партнерів, а жінки з ВІЛ статусом мають змогу народжувати дітей без ВІЛ.

Цей принцип має назву «не визначений — не передається».

94% тих, хто вчасно дізнався про свій статус та розпочав прийом АРВ-терапії, досягли невизначуваного рівня вірусного навантаження. 

Чому ця тема є важливою для України

Попри певні успіхи, Україна і досі знаходиться на перших позиціях в рейтингу країн-антилідерів у боротьбі з ВІЛ/СНІД в світі.

Так, серед 53 країн європейського регіону за кількістю людей, які живуть із ВІЛ-статусом, ми посідаємо друге місце після Росії. 

ВІЛ/СНІД давно перестав бути виключно проблемою тих груп населення, які вважають маргіналізованими.

Сьогодні Україні стрімко зростає рівень передачі ВІЛ статевим шляхом, зокрема і серед гетеросексуальних пар. 

Погляньмо на статистику, яку надає Центр громадського здоров’я. Лише протягом листопада 2021 року в Україні офіційно зареєстровано 1 377 нових випадків ВІЛ-інфекції, серед яких 938 випадків — інфікування через гетеросексуальні контакти, та лише 31 — через гомосексуальні.

Також, за даними ЦГЗ, за листопад 2021-го в Україні також діагностовано СНІД у 310 пацієнтів, а 175 людей від нього померли.

Через те, що особи, які перебувають в гетеросексуальних стосунках, часто не вважають себе групою ризику, ці категорії демонструють низький рівень тестувань, а, отже, і виявлень ВІЛ-інфекції.

Простіше кажучи, чималий відсоток осіб з ВІЛ-статусом — це ті, хто про свій статус просто не знає.

Отже ВІЛ — це не «хвороба геїв». І не прерогатива «секс-працівниць» або наркозалежних. Вірус — ближче, ніж декому може здаватися.

Загалом в Україні сьогодні живе близько 140 тис людей з ВІЛ — це ті, хто стоїть на обліку, тобто особи, чий статус підтверджений. Та за оцінками експертів, реальні цифри можуть бути значно більшими. Ймовірно, вони сягають 250 тис людей. 

Що нового відбувається в сфері протидії ВІЛ/СНІДу

Світ продовжує активно шукати нових методів боротьби з ВІЛ/СНІДом, тож можна сказати, що ми стоїмо на порозі нових, справді революційних винаходів, які мають допомогти зупинити розповсюдження цього захворювання. 

Чи не найгучніша новина на цю тему: компанія Moderna, відома нам сьогодні як один із виробників вакцини від коронавірусу COVID-19, працює над винайденням вакцини від ВІЛ.

Це не перші спроби в історії світової медицини винайти щеплення від вірусу імунодефіциту людини.

Проте є сподівання, що нещодавні успіхи, пов’язані з розробкою дієвих вакцин від ковіду в стислі терміни, можуть стати поштовхом до створення вакцини і від ВІЛ. Наразі відомо, що мРНК-вакцина від ВІЛ вже пройшла успішні випробування на тваринах — мишах та макаках. 

Та поки світ чекає на остаточні результати досліджень щодо появи вакцини, запобігати поширенню ВІЛ-інфекції допомагають інші, не менш інноваційні методи.

Наприклад, доконтактна профілактика ВІЛ або pre-exposure prophylaxis, також скорочується як PrEP. Це ліки, рекомендовані до вживання особам, які належать до груп підвищеного ризику та мають високі шанси інфікуватися ВІЛ, — наприклад, чоловіки, які мають секс із чоловіками, особи, задіяні в секс-роботі тощо. 

Доконтактна профілактика ВІЛ призначається лікарем та відпускається виключно по рецепту. Цих препаратів немає у вільному продажі. Перед тим, як призначити PrEP, лікар має взяти у пацієнта низку аналізів, зокрема протестувати на ВІЛ, аби підтвердити, що особа має негативний статус. 

Ці аспекти мали би частіше потрапляти у фокус ЗМІ. В тому числі й українських. Адже інформаційна та просвітницька діяльність — один із найголовніших чинників у протидії розповсюдженню ВІЛ.

Praemonitus, praemunitus, як-то кажуть, попереджений — значить озброєний.

Ніколи не пізно нагадувати аудиторії і про необхідність періодично тестуватися на ВІЛ.

Цей безкоштовний і анонімний тест має стати одним із базових у щорічному чек-листі кожного українця — для того, аби мати можливість вчасно дізнатися про свій статус та розпочати прийом антиретровірусної терапії якнайраніше. 

Як демонструє дослідження «Обізнаність населення України щодо деяких аспектів ВІЛ/СНІД, туберкульозу, гепатиту С», проведене у 2020 році та опубліковане на сайті Центру громадського здоров’я, 47,6% респондентів не знають, де зробити швидкий тест або лабораторний аналіз крові на ВІЛ. 

На запитання: «Коли ви востаннє робили свій тест на ВІЛ?» відповідь «Ніколи» обрали 70,5% опитаних.

12,9% відповіли, що тестувалися понад 2 роки тому, 10,7% — в межах останнього року, 5,9% — від 1 до 2 років тому.

Коли у респондентів, які зазначили, що не тестувалися впродовж останніх двох років, уточнили, чому вони цього не робили, 90,9% відповіли, що не вважають себе групою ризику. 

Зазначене опитування демонструє, що рівень знань про ВІЛ/СНІД серед українців загалом і досі залишається на надто низькому рівні. Що може свідчити також і про недостатньо ефективні просвітницькі, освітні та комунікаційні кампанії в цьому напрямку.

Тож завдання ЗМІ зокрема — цю ситуацію виправити. 

Які ще пам’ятні дати існують

Всесвітній день боротьби зі СНІДом — не єдиний пам’ятний день, присвячений цій темі. Щорічно в третю неділю травня відзначається ще один пам’ятний день, пов’язаний з діагнозом ВІЛ/СНІД — Всесвітній день людей, які померли від СНІДу.

Схожі матеріали:

Без обличчя
Як писати про секс
Чому я почала писати про секс
Як я стала медичною журналісткою
Як писати про медицину, щоб не нашкодити

Головне зображення: Evie S.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.