Або чому фотограф має вміти не лише фотографувати. 

Як викладати страву в кадрі, чим змастити котлету, аби та виглядала апетитніше, та до яких ЗМІ варто звертатись фуд-фотографам, MediaLab вже писав. Герої цього матеріалу — Антоніна Казак, Дмитро Сандрацький, Ольга Афанасьєва — розповідають про свій розвиток у комерційній фуд-фотографії, виклики та перших замовників. Також кожен з них відповів, чи є місце для творчості там, де все має бути за брифом. 

Антоніна Казак 

Антоніна знімала переважно людей для реклами та фотобанків, а зі світом фуд-фотографії зіштовхнулась випадково. Чоловік її знайомої моделі, який відкрив трак з продажу бургерів на лівому березі Києва, попросив пофотографувати страви для меню. Зробила вона це безкоштовно. Згодом він запросив її на зйомку у відомий заклад, де працював шеф-кухарем, і заодно, каже Антоніна, відкрив для неї ресторанний світ і тему високої кухні. Це підштовхнуло її далі досліджувати смаки та текстури. 

Новий напрям у роботі надихнув фотографку вести активніше свій блог в інстаграмі. Ледь не щодня вона ділилась з підписниками естетичними світлинами їжі, розповідала про поточні проєкти та свої професійні лайфхаки. За кілька років аудиторія її затишного фуд-блогу органічно розширилась до 20 тисяч користувачів. 

«Наразі не вдається регулярно писати для інстаграму, оскільки маю щільний графік зйомок і відповідно чималий обсяг роботи. Однак у моїх дописах з’явилося більше деталей: можу повідати читачам факти із реальних зйомок та поділитись якимись життєвими спостереженнями. Коли натрапляю на технічні новинки чи помічаю цікавий фон, теж розказую про це підписникам, каже Антоніна. Розумію, що люди підписуються на мій блог переважно через естетичний візуальний контент. Планую додати ще одну причину навчальні онлайн-програми».  

Фуд-фотографія це не лише коментарі від захоплених читачів «яка ж смакота», а й випробування витримки. 

«Під час одного проєкту я працювала фуд-стилісткою. Ми знімали рецепти, і один із наших знімальних днів розтягнувся аж на 30 годин. Присісти та відпочити було ніколи: мала підготовлювати їжу між кадрами та бути напоготові під час самих зйомок. Цей проєкт мене виснажив, тож відсипалась я напрочуд довго», розповідає фотографка. 

Хоча й бренди висувають певні вимоги до фуд-фотографа, але свою частку свободи він має, переконалась Антоніна на власному досвіді. 

«Часто клієнти не надсилають технічного завдання, а пропонують мені самій придумати ідею для їхнього проєкту та узгодити з ними. Зазвичай ідеї приймають, оскільки власна задумка надихає робити навіть більше, ніж попросив замовник. Часом за менші гроші проводжу більш складні зйомки тільки тому, що давно хотіла реалізувати свою ідею», каже фотографиня. 

Робота Антоніни

Таким чином вона «розполовинила» чашки з напоями та десертами для мережі кав’ярень Aroma Kava, зобразила тірамісу кондитерської The Cake без будь-якого реквізиту та передала «живість» коньяку KOKTEBEL завдяки природнім недосконалим фонам. 

Робота Антоніни

Компромісу між творчістю та вимогами замовника досягти можна, переконана Антоніна. І пропонує поєднати частину заробітку від «свого» клієнта, який дозволяє вільно творити, з  доходами від брендів, чиїх вимог фотограф дотримується беззаперечно. 

«Та однаково між технічним завданням та остаточним результатом є люфт, де хтось може зіпсувати картинку, а хтось зробити її більш цікавою, ніж очікував клієнт, зазначає фотографка, Тож фотографу під силу віднайти свободу для власної творчості». 

Дмитро Сандрацький

До того, як стати фотографом, Дмитро Сандрацький працював директором з продажів та розвитку кількох міжнародних модних брендів в Україні. На роботі він неодноразово мав справу з рекламними зйомками як представник клієнта. Тому, відкривши власну фотостудію 2Dstudio у 2009 році, він зосередився на співпраці з компаніями (юридичними особами). Напрями підібрав відповідні: фуд- та предметну фотозйомку, бізнес-портрети тощо.  

Головним етапом у фуд-фотозйомці Дмитро вважає підготовку до неї, адже результат проєкту залежить від того, наскільки фотограф обговорив з клієнтом усі деталі та зрозумів його очікування. 

«Замовник може заповнити наш бриф на зйомку або надіслати свій. Яку кількість страв треба відфотографувати, на яких майданчиках використовуватимуться фотографії, який реквізит потрібен, у якому вигляді буде кожна страва все додається у цей документ. Потім я розписую, скільки що коштуватиме, які речі та послуги знадобляться для реалізації задумки, якими додатковими опціями може скористатись замовник, розповідає Дмитро. Але як би ми з клієнтами детально все не обговорювали, я раджу їм завітати на фотозйомку. Таким чином, ми можемо переглядати разом щойно створене та оперативно щось змінювати». 

Чимало фуд-фотографів спеціалізуються й на фуд-стилістиці: красиво викладають їжу на тарілці, поливають страви спеціальними рідинами, аби надати їм приємного блиску, підбирають й розкладають в кадрі реквізит. На думку Дмитра, самому важко водночас фотографувати і їжу прикрашати, коли маєш велике замовлення. Тому, він працює над проєктами з фуд-стилістами, які за потреби можуть і страву приготувати, якщо її привезли на зйомку у сирому вигляді. 

Робота Дмитра

«Фуд-стиліст повністю формує кадр, тож часто він виконує більший обсяг роботи, ніж фуд-фотограф, чиє завдання красиво виставити світло та провести фотозйомку», ділиться спостереженням Дмитро.  

Більшість українських комерційних фотографів обирають працювати з форматами сімейних та весільних фотосесій, тож фуд-фотографія залишається вузькоспеціалізованим напрямом, де хороших фахівців можна порахувати на пальцях, каже Дмитро. Кожен із них визначився зі сегментом: хтось працює тільки з крупними іноземними замовниками, проводячи на місяць одну-дві зйомки, а дехто виконує низку дрібних замовлень для клієнтів, які впродовж місяця-двох розміщуватимуть отримані фото у себе в соцмережах. 

Директор з маркетингу крупної компанії навряд чи шукатиме фуд-фотографа в інстаграмі, переконаний Дмитро. Для пошуків той обере або рекламну агенцію, або ж гугл, тож у спеціаліста обов’язково має бути сайт, бажано з налаштованими SEO та контекстною рекламою. Але й навіть гарний сайт не гарантує співпраці: фотографу імовірніше доведеться змагатись з десятком колег по цеху в тендері. Отримавши технічне завдання, він має скласти таку пропозицію, яка здасться замовнику найбільш вигідною. На думку Дмитра, важливо уявити себе на місці клієнта, зрозуміти, чого він хоче, та запропонувати правильне співвідношення ціни та якості. 

У комерційній фотографії лишається мало місця для творчості, особливо коли маєш справу з крупними замовниками, вважає Сандрацький. У брифі, який надсилають бренди, зазвичай чітко прописано, що має бути в кадрі, під яким градусом лежатиме шматок м’яса на тарілці, якого кольору буде фон тощо. 

Робота Дмитра

«У такому разі фотограф виступає всього-на-всього людиною, яка вміє виставити світло та красиво зафіксувати ту композицію, яку хоче замовник. Ще цінують його вміння швидко вирішувати всі проблеми на місці, каже Дмитро. Щоправда, співпрацював із клієнтами, які після перегляду мого портфоліо казали: “Роби, що вважаєш за потрібне. Покладаємось на твій смак”. Але навіть тоді я ставився до фотосесії як до комерційної фотозйомки: надсилав замовнику розкадровку, підбирав референси і показував, що та як планую знімати». 

Ольга Афанасьєва

Свій прихід до фуд-фотографії у 2011 році Ольга вважає закономірним: з дитинства любить готувати, особливо випікати хліб та пироги. Щоправда, спершу вона знімала людей, природу та «для себе». Потім фотографка зареєструвалась на фотобанках Shutterstock, iStock, Fotolia та Alamy, де вона усвідомила, наскільки важлива якість зображення. Аби підвищити свою майстерність, Ольга відвідувала курси у «Київській школі фотографії», зокрема майстер-клас з фуд-стайлінгу Олександра Сляднєва, навчалась у російських фотографів Ігоря Сахарова, Наталії Агладзе, Петра Карасьова та Сергія Март’яхіна. Згодом створила сайт та відзняла продукти для власного портфоліо, аби було що показати першим замовникам.

Робота Ольги

І вони не забарились.

«Мої роботи на сайті вразили Оксану та Олексію, тож невдовзі вони запропонували пофотографувати їхню нову точку на фудкорті у торговому центрі. Загалом провела для них дві фотосесії: на одній познімала процес приготування випічки, на іншій дитину, яка взаємодіє з продуктом. Досі задоволена цією зйомкою», розповідає Ольга.   

Вона продовжує фотографувати їжу для фотостоків, зокрема співпрацює з Offset by Shutterstock колекцією якісних та високохудожніх фотографій. Проєкт орієнтований на крупні компанії, агенції та відомі лайфстайл-видання. Наприклад, Ольжині роботи прикрасили сторінки таких журналів як National Geographic, Taste of Home, Prevention, Marie Claire, Kitchn, Women’s Health, The Telegraph Lifestyle.

Робота Ольги

«Модератори, які відбирають фотографів для співпраці, звертають увагу на душевні та ультрасучасні роботи. Досвід та регалії фотографа їх не дуже цікавлять. Я закохалась у колекцію Offset ще на початку, тому й фотографувала, орієнтуючись більше на них, аніж на ринок. Мабуть, саме тому вони прийняли мій запит через два дні після того, як я їм відправила посилання на свої роботи, згадує фотографка. Щоб потрапити до колекції Offset, варто проаналізувати контент крупних брендів з історією, подивитись, які фото вони публікують. Зазвичай їхні світлини відображають традиції».

Ольга визнає: робота фуд-фотографа попри зовнішню легкість подекуди буває тяжкою і фізично, і морально. Знімати впродовж 5-6 годин у дуже холодному приміщенні чи повертатись додому посеред ночі після дводенної зйомки в Полтавській області їй доводилось потрапляти і в такі ситуації.

Компромісу між власним творчим баченням та чіткими вимогами бренду досягти складно, вважає фотографка. Простір для творчості з’являється переважно тоді, коли замовник просить запропонувати ідею та погоджує її. «У будь-якому разі творчі проєкти потрібно створювати для себе та свого сайту. Саме завдяки цьому фуд-фотограф росте як фахівець», — переконана Ольга.  

Що робити, якщо результат фуд-фотозйомки не подобається замовнику

Думка Дмитра: Якщо замовник не задоволений, отже, на етапі підготовки ви обговорили не все і через це результат не збігся з його очікуваннями. Якби я опинився у такій ситуації, то насамперед би з’ясував, що конкретно не подобається замовнику: кольорова гама, те, як страва приготована чи розміщена в кадрі тощо. Я б намагався дійти з замовником до консенсусу, зробив би перезйомку. 

Думка Антоніни: Аби уникнути такої ситуації, варто ще до фотозйомки обговорити з клієнтом, якими будуть кадри. Якщо ви розумієте, що зробите кадр трішки іншим в технічному плані, то покажіть клієнту схожі світлини зі свого портфоліо або ж влаштуйте прешутінг (пробна зйомка).  

Якщо це вже сталось, то є два шляхи вирішення проблеми. Перший перезйомка: ви зрозуміли, що бажаний результат не вдалось отримати через вашу помилку (легковажно поставились до технічного завдання, не погодили кадри з клієнтом, бо вирішили, що краще знаєте). Якщо ж ви дотримались всіх вимог замовника, а йому однаково не до вподоби результат, отже, він має створити нове технічне завдання та переглянути вихідні дані. 

Поради для тих, хто хоче почати займатись комерційною фуд-фотографією  

Дмитро: Якщо людина хоче заробляти гроші фуд-фотографією, а не лише знімати для власної втіхи, то раджу навчитись насамперед працювати з клієнтами, вести перемовини та ділову переписку. Також варто опанувати базові знання з маркетингу та бізнес-процесів. Як мінімум необхідно оформити ФОП, оскільки більшість крупних клієнтів працює з підрядниками за безготівковим рахунком. Фотограф також має вміти скласти комерційну пропозицію, розуміти структуру компанії замовника та розбиратись в тому, чим займаються рекламні та маркетингові агенції. 

Антоніна: Потрібно напрацювати портфоліо й наповнити його різними фотографіями, які відповідають тенденціям на ринку. Тобто новачку варто проаналізувати роботи лідерів ринку та спробувати зробити щось у своєму стилі, повторивши певні моменти. Також слід навчитись працювати з різними продуктами, аби зрозуміти, як краще фотографувати кожен із них, та відзняти візитівки для продуктових груп. Ці кадри, хай і не з комерційної зйомки, стануть в пригоді, коли потенційний клієнт поцікавиться, чи працювали ви, наприклад, з м’ясом. 

Ольга: Потрібно поліпшити технічне виконання фотографії, бо інстаграм стерпить неякісне зображення, а замовник, якщо йому потрібен не лише фотоконтент для соцмереж, ні. Варто створити сайт з відповідним портфоліо, розсилати комерційні пропозиції агенціям і журналам та багато-багато працювати, не очікуючи, доки хтось оцінить чи зверне увагу. Проявляйте ініціативу, інакше ви ніколи не дізнаєтесь, в якому напрямку розвиватись.  

 

Портфоліо Антоніни | Дмитра | Ольги

Вам також може бути цікаво прочитати як писати про їжу

Головне зображення Ольги Афанасьєвої 

Ілюстрації з портфоліо героїв

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.