Як зробити так, щоб на ваші кінопокази, виставки і фестивалі прийшли.

У рамках проєкту «Малі міста — великі ідеї» Lviv Media Forum та Українського Культурного фонду журналісти досліджують, як локальні медіа та соцмережі впливають на розвиток культури малих міст. Анна Сєдих дізналася у експертів з Маріуполя, Нової Каховки, Мукачева та Острога про ефективні канали комунікації, співпрацю з місцевими медіа та креативи.

Як комунікують події у соцмережах

Комунікаційниця маріупольської Платформи ТЮ Віра Процких каже, що у них найкраще працює просування подій саме через фейсбук. Оформлення події на фейсбуці залежить повністю від її теми. 

В описі Віра радить робити коротенький лід, який буде приваблювати потенційних відвідувачів. Текст обов’язково має бути поділений на логічні абзаци. Якщо це дискусія — зазначити головні тези розмови та коротко розповісти про спікерів. Час і місце в описі можна не дублювати, адже ця інформація вказується під час створення події і буде доступна потенційним відвідувачам. Краще не забути вказати вільний вхід чи ні, чи потрібне бронювання, чи буде онлайн-трансляція і якщо так, то де.

Віра радить не зазначати усю інформацію в описі та залишати щось для дописів у події. Існує таке правило: потрібно щось писати в події, але небагато — два або три дописи цілком достатньо. У них можна детальніше описати авторів чи спікерів та зазначити додаткову цікаву інформацію. «Можна також публікувати допис-нагадування про наближення події», — каже Віра.

Серед важливого — якісний кавер та влучна назва.

Віра радить не забороняти людям писати в події на фейсбуці, бо це неповага до відвідувачів. Краще налаштувати функцію підтвердження допису адміністратором сторінки, але не закриватися від читачів.

Засновник кінотеатру під відкритим небом Кінозона у Новій Каховці В’ячеслав Емайкін комунікує свої події лише через інстаграм: «Наше місто доволі маленьке, тому достатньо заплатити за рекламу в інстаграмі  і про подію дізнається все місто. Поряд з цим часто спрацьовує “черезтинне радіо”: хтось побачив рекламу і ділиться подією з друзями».

Створюючи допис в інстаграмі В’ячеслав детально описує подію з вигодами для відвідувача: наголошує, що на місці є пледи, що можна прийти з дітьми, взяти своє крісло і перегляд буде безкоштовний. Розповідає про знижки та акції.

Тексту не має бути багато і його важливо розділяти на абзаци, щоб було зручніше читати. Можна використовувати смайлики, аби урізноманітнити текстове полотно. 

В’ячеслав розповів, що у їхньому акаунті найкраще працюють відео: «Ми наймали операторів для створення ролику про нашу Кінозону. Матеріал вийшов цікавий та якісний. Я не запускав рекламу, але фідбек однаково був великий. Якісний візуальний контент — ось що потрібно для інстаграму». 

В’ячеслав впевнений, що ролики так добре працюють, бо найкраще передають атмосферу кінотеатру, а саме її потрібно показати відвідувачам.

Віра з Платформи ТЮ розповідає, що сторіс в інстаграмі зручно використовувати для інтерактивів: «Наприклад, у нас була лекція про те, як протестувальникам комунікувати зі ЗМІ і я робила опитування: які медіа читає аудиторія, чи знає, що таке фейки. Наприклад, я робила тест, чи впізнають люди фейкову новину. Зараз ми робимо проєкт про мозаїки і я проводила фактчекінг в історіях, аби дізнатися, що аудиторія знає про маріупольські мозаїки. Через такі опитування люди можуть зацікавитися подією».

У Платформи ТЮ є свої хештеги, але використовують їх для того, аби легше було знаходити дописи та відгуки відвідувачів. Віра каже, що не дуже вірить у хештеги, адже якщо перейти за за хештегом Маріуполя, то там будуть магазини і спам замість дійсно корисної інформації.

Як створюють пресреліз

Стандартний пресреліз Платформи ТЮ складається з горизонтальної афіші, фотографій митця або мисткині. Якщо це виставка, то до пресрелізу Віра додає фото робіт, якщо кіно — скріншоти. Обов’язково має бути щось ілюстративне. Можна додати фото з попередніх подій, якщо такі були. У тексті Віра описує подію, додає біографію автора та цікаві факти.

Координатор закарпатського осередку БУР (Будуємо Україну Разом), фестивалів Art Weekend, З Країни в Україну, VLNTR fest у Мукачеві Павло Прижегодський розповідає, що свої пресанонси їхня команда пише так, неначе їх одразу опублікують у ЗМІ. Це дозволяє не забути про важливі деталі. Обов’язково в пресанонсі має бути якісна афіша та фотографії. 

Головний редактор новинного порталу Ostroh.info Олександр Алексеєнко каже: «Найкраще, що могло б бути у пресрелізі, це якась класна цитата, над якою подумали трохи більше пяти секунд. Так новина про подію буде не просто набором сухих фактів, а стане живішою і більш привабливою». В Ostroh.info не було випадків, щоб вони не публікували інформацію про подію через поганий пресреліз, адже його можна поредагувати. А ось деякі культурні події відмовлялися висвітлювати, бо це була б джинса.

«Є два типи подій: коли цікавий спікер і коли цікава тема. Коли і те, і те нам цікаве, то ми пишемо кращі цитати з події, бо хочемо, аби навіть люди які на події не були, дізналися щось для себе»,— ділиться практикою Олександр. 

Він радить підходити відповідально і до візуальної частини культурних подій. Іноді, щоб створити нестандартний та захоплюючий кадр варто просто прийти перед заходом раніше, ніж зазвичай.

Які медіа висвітлюють події

Маріуполь. Про кінопокази та вистави медіа писати не люблять, але на відкриття виставки можуть прийти. Часто про культуру пише Сайт Маріуполя 0629. Конкретних критеріїв відбору медіа для просування подій у Платформи ТЮ немає. Зазвичай Віра розсилає пресреліз як онлайн-платформам, так і, наприклад, до mariupol.tv, Mariupol News, mariupolskoe.tv. Різні канали привернуть увагу різної аудиторії. У Маріуполі медій не так багато, а окремих платформ, які би писали лише про культуру та мистецтво — немає.

«Взагалі, у нас не дуже люблять писати про культуру. Якщо це, звісно, не події від міської ради. Якщо це щось муніципальне, то про це обов’язково напишуть», — каже Віра. 

Вона є співзасновницею медіаплатформи Від себе, яка зокрема пише про культурні події у місті. Зазвичай вони роблять добірку подій або ж створюють окрему новину про подію, якщо це щось дуже цікаве. Інші онлайн-платформи часто мають розділ «Афіша» куди додають кавер події та мінімальну інформацію. «Або пишуть окрему новину, та зазвичай це просто рерайт пресрелізу», — каже Віра.

Нова Каховка. За словами В’ячеслава Емайкіна окремих медіаплатформ, які б розповідали про культурні події Нової Каховки немає. Люди дізнаються про подію із соцмереж або ж афіш у місті. Також на фейсбуці є окремі групи міста, у яких люди діляться інформацією та новинами — іноді там з’являються культурні події.

Мукачево. Павло Прижегодський та його команда у виборі медіа керуються власними принципами. Вони не співпрацюють з антиукраїнськими ЗМІ або організаціями та медіа, які суперечать їхнім цінностям. З онлайн-видань найчастіше звертаються до Mukachevo.net. Часто співпрацюють із Суспільне. Радо ходять на радіоефіри та телебачення.

Острог. Олександр Алексеєнко розповідає, що локальні видання рідко пишуть про культуру. Навіть регіональні реагують охочіше. У Ostroh.info зазвичай пишуть про все, бо культурних подій і так небагато. Загалом, якщо це велика подія, то про неї дізнаються з банерів, афіш та «від сусідів», якщо менша — з фейсбуку. Навіть редакція Ostroh.info найчастіше шукає заходи у фейсбуці.

Інші канали комунікації 

Комунікувати культурні події у малих містах ефективно не лише в інстаграмі, через медіа та за допомогою створення події у фейсбуці. Для поширення інформації часто використовують фейсбук-групи та телеграм-канали. Павло Прижегодський також поширює заходи через телеграм-чати. Він розповідає, що просувати події пробували різними шляхами: робили пресконференції, pre-party, запускали рекламний ролик у центрі міста, користувалися сітілайтами.

Для вибору каналу важливо добре знати свою аудиторію. В’ячеслав Емайкін з Нової Каховки раніше використовував групи міста у фейсбуці для поширення своїх кінопоказів, але згодом зрозумів, що звідти майже ніхто не приходить і це геть неефективно. 

Краще шукати тематичні групи. Так робить Віра з Платформи ТЮ. Якщо треба поширити інформацію про театральну виставу, то вона розсилає інформацію у театральні групи, адже саме там точно знайдуться зацікавлені. 

Креатив у комунікації

Креативити просуваючи культурну подію потрібно обережно, адже це може й зашкодити. Віра з Платформи ТЮ розповідає, що спробувала зробити мем лише одного разу, але він узагалі «не зайшов», тож більше і не робила. Також Віра організовувала розіграш: «Зараз мені здається, що він мав надто складні правила, тому був не дуже успішний. Розіграш має бути креативний і простий, аби спрацювати».

В’ячеслав Емайкін зміг добре зрозуміти свою аудиторію в Новій Каховці. Він побачив, що людям у його місті нудно і вирішив спробувати робити квести. Щопонеділка В’ячеслав ховає по місту 5 квитків на кінопоказ, охочі мають їх знайти і сфотографувати. Цей формат дуже сподобався містянам. 

Павло Прижегодський та його команда у Мукачеві перепробували різне. За місяць до одного з фестивалів вони влаштували флешмоб вуличних музикантів, на якому роздавали флаєри, стикери та розповідали про подію. Павло переконаний, що для просування заходів у Мукачеві найкраще працює жива комунікація. Це може бути і пресконференція і pre-party або ж роздача флаєрів. «Робота зі ЗМІ, походи на телеканали та на радіо — це більше для створення бренду і щоб потішитися, що нас публікують. Ми більше орієнтуємося на молодь, яка телеканали не дивиться. Особливо зранку в понеділок. Але потім відео з телеканалу можна використати десь у соцмережах або зробити скріншоти і показати, що нас запрошують та про нас розповідають», — каже Павло.

 

Матеріал підготовано у межах проєкту Львівського медіафоруму — «Комунікативні стратегії малих міст», який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. Його зміст є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію Українського культурного фонду.

 

Головне зображення Harry Grout

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.