FM і онлайн-радіо в Україні можуть співіснувати і не конкурувати.
Кілька років тому в Україні стався бум онлайн-радіо. Тоді цьому форматові пророкували поступовий, але впевнений успіх. Сьогодні ж виявляється, що в FM справи досі йдуть набагато краще, ніж у модних і сучасних інтернет-радіостанцій. Чому так і що чекає на те й се радіо далі, розмірковували співзасновник «Радіо Сковорода» Артем Галицький, автор подкаст-шоу «Радіо Скорбота» Василь Колісник та програмна директорка радіо «FM Галичина» Ірина Процик. Модерувала дискусію, організовану Львівським медіафорумом, досвідчена львівська радійниця Марта Більська. MediaLab записав найцікавіше.
Міфи навколо нас. Молодь може казати, що не слухає FM, але статистика свідчить про інше. Екс-програмна директорка «Люкс FM» та «Радіо 24», шеф-редакторка Lviv.UA Magazine Марта Більська вважає, що люди сучасного покоління — постійно незадоволені, нетерплячі і нетерпимі до думки інших. Вони критикують старе, не створивши нового. Інколи ж ця критика, однак, втілюється тільки у словах: «Молоді люди готові сказати, що не дивляться телевізор, не ходять в кіно, але цифри говорять про інше», — розповідає Марта. Наприклад, у п’ятницю шостого липня о шостій вечора Old Fashioned Radio слухали 57 людей, радіо «Аристократи» — 69, «Шансон» — 8 тисяч, а «Хіт FM» — 50 тисяч.
«Ми живемо в світі, де нам здається, що всі довкола слухають якісну музику. Наприклад, джаз, — констатує Марта. — Деколи, щоб отямитися, треба проїхатися маршруткою і послухати, чим живе більшість людей». Інколи люди можуть навіть казати, що їхній улюблений гурт — Beatles, а в машині слухати «Висить ябко, висить».
Радіо має заробляти. Інтернет-радіостанція може бути некомерційною, якщо засновники мають інші джерела заробітку. З FM так не вдасться: тут потрібні мільйонні вкладення, та й ринок уже давно розподілений. Марта Більська каже: «В 90-их чи на початку 2000-их багатий чувак міг добути ліцензію і відкрити свою радіостанцію. На сьогоднішній день FM-радіостанції поділені серед найвпливовіших політичних сил. Людина може бути мільярдером, але якщо вона поза політикою, ліцензії їй не отримати». Нині FM-радіо сконцентроване у трьох великих холдингах: StarLightMedia, ТАВР Медіа та UMH group.
FM-радіостанції зрідка бувають суто дотаційними. Частіше вони прагнуть заробити на своє існування. Але й засновники онлайн-радіо мають розуміти, для чого і для кого роблять свій продукт. Інакше, каже Ірина Процик, «можна створити кілька подкаст-шоу і видихнутись».
Інший підхід — онлайн-радіо теж повинне приносити гроші. Так вважає Артем Галицький. А от FM-радіостанції він називає радше засобом впливу: «З того, що я знаю з відкритих джерел, вони потрібні великим політичним структурам для досягнення особистих цілей та інтересів». «Сковорода» ж працює для людей, які розвиваються, і тих, які завтра творитимуть країну: «На онлайн-радіостанціях кожна людина, яка виготовляє контент, має свою думку, цінності, свій бекграунд і хоче донести це до слухачів». Натомість на FM-радіо найважливіший, на думку Артема, власник, а не команда, яка його творить.
Доступність і комфорт — перевага FM. Люди люблять слухати музику в дорозі. Наразі ж автомобілі в Україні не часто пристосовані для онлайн-радіо. «Щоб слухати цифрову радіостанцію, треба бути біля телефона чи комп’ютера. FM-ка всюди доступніша: в тролейбусах, автобусах, маршрутках, на роботі», — каже Марта Більська. За кордоном уже пішли вперед: наприклад, у Штатах є так зване гібридне радіо, яке дозволяє перемикатись між FM і онлайн.
Нішевість і якість — козир онлайн-радіо. FM-радіостанція не може зненацька стати відображенням внутрішніх переживань і філософіїї однієї людини чи команди, вона так довго не протягне. А от радіо в інтернеті може. І це його неабияка перевага, вважає Василь Колісник. Наприклад, заснований Василем проект радіо «Скорбота» може дозволити собі сатиричні програми-висміювання української естради, «Вечори суму» з дзвінками слухачів і п’ятихвилинну тишу в ефірі. Засновник називає «Скорботу» подкастом-шоу, а прикладку «радіо» вживає на перспективу: «Рано чи пізно ми станемо онлайн-радіостанцією або піратською FM-радіостанцією, поки нас не заарештують. Навіть якщо це буде на один день, буде дуже гучно, навіть до приїзду машини, що перевіряє частоти».
FM в Україні слухати простіше, однак який слухач уважніший: той, хто спеціально ввімкнув 3G і дістав навушники, щоб послухати онлайн-станцію, чи той, хто слухає FM на фоні, перекладаючи папери і пересуваючись з однієї кімнати в іншу? Артем Галицький сумнівається, що люди, які слухають радіо «Шансон» у тролейбусі, є агентами змін. До того ж, майбутнє за якісним звуком, і його можуть собі дозволити онлайн-радіостанції. Передавачі, які транслюють FM-частоти, стискають звук. «Натомість онлайн-станція вже сьогодні може собі дозволити транслювати некомпресований потік, брати оригінальний файл (не MP3, а WAV), і я чекаю, коли це стане добрим трендом», — ділиться Артем.
Хочеш грати, — грай за правилами. Польське «Антирадіо» (Antyradio.Pl) заснували найпопулярніші ведучі FM-радіостанції великого медіахолдингу. Вони всі одночасно звільнились з амбітною ідеєю створити свій проект: мовляв, 30-секундні розмови ведучих, реклама і комерційний блок – це вчорашній день. Вони пропрацювали близько півроку і зрозуміли, що проект провалився. Зрештою повернулися до думки, що треба говорити недовго про цікаві речі, ставити більше музики і без реклами не обійтись.
Онлайн-радіо може доповнювати FM і навпаки. Не потрібно обирати, — варто шукати шляхи співіснування. Порівнювати ці два формати — все одно що порівнювати автомобіль із літаком. Онлайн — це літак: швидше та вище летить, і вигадали його трішки пізніше. А FM — це машина, від якої не можна відмовитися. Бо нею повільно, але доїдеш до бабці.
