Підсумок програми Local Media Innovations.
Local Media Innovations — це програма підтримки локальних видань від Lviv Media Forum, яка має на меті допомогти редакціям впроваджувати інноваційні рішення та навчити організаційній і фінансовій стійкості.
Редакції, що беруть участь у програмі, навчалися працювати з мультимедійними форматами, впроваджувати нові SMM-стратегії, працювати з аналітикою, залучати нових читачів та адаптувати контент для їхніх потреб. Вони отримують експертний супровід і кошти, необхідні для впровадження цих цілей.
Кілька з цих видань поділилися з нами враженнями від програми, розповіли про досвід проходження LMI та зміни у їхній роботі.
ЗМІСТ
Ресурс «ЗМІСТ» — це платформа для активних полтавців, не байдужих до долі рідного міста. Журналістка, голова ГО «ЗМІСТ Полтава», Аліса Куценко розповіла, чого навчилася редакція під час програми.
У межах проєкту «Зміст» пройшов тренінг «Тайм-менеджмент редакції. Робота з Google Analytics, Google Trends. Редакційні правила» з медіаексперткою Михайлиною Скорик-Шкарівською та тренінг з колишнім головним редактором сайту «Фокус» і новим очільником розділу лонгрідів і мультимедійних форматів «Української правди» Михайлом Крігелєм на тему «Лонгрід. Як написати великий текст». Також пройшли навчання SMM Full Course від Практичної школи комунікацій Bazilik, доопрацювали сайт і впровадили системи CRM Bitrix і таргет.
«Тренінг з пані Михайлиною дозволив нам проаналізувати операційну діяльність редакції. Так, за її порадою ми сформували новий розклад роботи редакції у дві зміни — з 9 до 18-ї (перша зміна) та з 11-ї до 21-ї (друга зміна). Спочатку це працювало — ми збільшили стрічку новин (з 309 у травні до 403 у листопаді), але потім, коли почалися навчання та сезонні хвороби колег, графік змістився й врешті-решт ми повернулися до графіка (“працюємо з 9 до 18-ї, але потім всі на зв’язку”)», — розповідає Аліса.
У редакції запровадили день для написання лонгрідів. Спочатку це було зроблено лише заради профілактики емоційного виснаження. Але тепер це також оптимізує роботу редакції і допомагає з написанням великих текстів. Завдяки тренінгу Михайла Крігеля журналісти вдосконалили свої навички у написанні лонгрідів.
«Ми не боялися експериментувати з форматами публікацій (наприклад, інтерв’ю з ковалем із Полтави отримало 9 тис. 456 переглядів, а текст про вартість нерухомості у Полтаві — 6 тис. переглядів). Також навчилися швидко відгукуватися на трендові теми у лонгрідах (текст про ліквідацію «полтавського терориста» набрав 27 тис. 913 переглядів, а про «помаранчеву зону» карантину для Полтавщини — 16 тис. 600 переглядів). І звісно, ми покращили візуальну частину тексту, напрацювавши єдиний стиль обкладинки та графіки». — каже Аліса.
Крім цього, видання почало якісніше планувати новини й добирати теми для публікацій, опираючись на аналіз вподобань аудиторії. Аліса каже, що згідно з аналітикою, читачі «Змісту» надають перевагу історичним матеріалам. «Тому ми стали частіше публікувати такі тексти». — додає вона.
Під час програми видання зрозуміло потребу якісного SMM: «Наші ментори — Отар Довженко і Людмила Смоляр — переконали, що SMM-менеджер — необхідна посада у редакції. До цього ми всяко працювали із соцмережами – то ними займалася тільки головна редакторка, то всі журналісти. Тепер ми маємо людину на цій посаді». — говорить журналістка.
SMM-менеджерка «ЗМІСТу» навчалась копірайтити для соцмереж, працювати з різними соцмережами та рекламними кабінетами у Facebook та Instagram, відповідати на негатив і створювати презентації. Аліса каже, що це допомогло допрацювати SMM-стратегію видання, опанувати таргетинг і збільшити кількість підписників в інстаграмі: «Наприкінці липня, коли SMM-менеджерка Аліна Сакало почала працювати з ним, цей показник був 6030 осіб, станом на 5 грудня – 7046 підписників. Станом на 21 вересня 2021 року кількість фоловерів у нашому інстаграмі – 10 тисяч 600».
Крім цього, Аліна мала змогу пройти навчання SMM Full Course від Bazilik та провела віялове навчання для колег. Таким чином вся редакція хоч коротко, але ознайомилася зі структурою курсу.
«Ще про результати. Наша менеджерка розробила tone of voice “Змісту”, тобто всі підводки та коментарі ми пишемо в одному стилі. Для “тону голосу” видання ми обрали авторитетний, турботливий, розмовний, дружній, інформаційний та серйозний. А разом з дизайнеркою вони вдосконалили дизайн Instagram».
Ще одна мета, якої прагнув досягти «Зміст» під час програми — вдосконалення сайту видання. Аліса розповідає: «Ми хотіли оптимізувати системи хостингу і серверів, що дозволяє сайту безперебійно працювати при великій кількості відвідувачів одночасно, підвищити швидкість завантаження мобільної та стандартної версій, а також оптимізувати гортання стрічки новин, завдяки чому читач довше залишається на ресурсі».
Наразі сайт працює безперебійно. Однаково швидко завантажуються всі розділи сайту, включаючи субсайти «Мапа» та «Історична Полтава». Для модернізації сайту платформа використала кошти, зібрані на краудплатформі.
Таргетинг для редакції був необхідним для зростання охоплення публікацій у фейсбуці та налагодження контакту з цільовою аудиторією ресурсу. «Задля цього ми перейшли на підписку у вигляді красивого зображення, а не новини з сайту, що було значно дешевшим. Крім цього, для досягнення результату ми також використали власні кошти». — каже Аліса.
До початку проєкту кількість підписників становила понад 9 тисяч, а після завершення — 20 тисяч. «Спершу нашою метою було збільшити кількість читачів. Але модернізація сайту на деякий час завадила приросту, тому тільки навесні ми вийшли на майже 500 тисяч сеансів. Традиційно, як і всі медіа, просіли влітку, і розраховуємо у вересні-жовтні надолужити.
Зміни після проходження програми очевидні — ми досягли тих цифр, яких хотіли. Крім того, “прокачали” редакцію з надзвичайно сильними тренерами. Я вважаю цю програму дуже корисною, адже вона допомогла точково пропрацювати наші потреби. Наш досвід – тільки позитивний: і від результатів, і від співпраці з командою LMI». — підсумовує журналістка.
Аліса додає, що плани редакції залишаються незмінні — стати кращим медіа у Полтаві, яке продовжує працювати згідно з журналістськими стандартами не зраджуючи цінностям та інтересам читачів.
Gwara Media
«Gwara Media» — медіаплатформа, завданням якої є розвиток креативної екосистеми Харкова та України.
Сергій Прокопенко, CEO та manager editor «Gwara Media» розповідає, що цілями проєкту на той час було зробити сайт, провести ребрендинг та покращити відносини з аудиторією: «З останнім — найважче, оскільки не вистачає коштів для SMM. Ми зробили ребрендинг у співпраці з агенцією Directa, у нас з’явилася власна унікальна айдентика (її ми зверстали для зручних колаборацій). Це важливо, оскільки такі зміни підвищують нашу цінність та емоційність у співпраці з аудиторією. Ми почали використовувати айдентику у соціальних мережах, що, гадаємо, зробило нас значно сильнішими».
Також медіаплатформа запустила повністю оновлений сайт — завдяки великій кількості інсайтів, які отримали під час програми. «Ми розробили декілька видів нової верстки для статей: стаття, рейтинг, список, галерея, топ, подкасти та тести.
Частину роботи виконали з LMI, ще частину — з інституційною підтримкою Українського культурного фонду. Завдяки йому ми допрограмували сайт. Також ми закупили камеру, стільці, крісла та кілька моніторів. І виплатили гідні зарплати команді. До цього працювали на ентузіазмі». — говорить Сергій.
Видання має вже 2 сезони подкастів «Gwara Talkz», де досліджує нову економіку, мистецтво та урбаністику: «Ці подкасти мають 50-100 прослуховувань без рекламних інструментів. Також красиво їх запаковуємо — робимо обкладинки для соціальних мереж, що всім дуже подобається.
Ми вважаємо, що нам варто продовжувати шукати й працювати з інноваційними форматами. Ми хотіли створити нові методи взаємодії з аудиторією, тому після LMI розробили новий формат інтерактивних веб-сторіс». — каже Сергій.
Редакція багато експериментувала зі спецпроєктами, навчилися робити широкі сторітелінги за підтримки УКФ. Зараз, за словами Сергія, видання робить одну з найкращих нативних реклам в регіоні.
Видання також реалізувало кілька проєктів: «Креатив на креативі», в рамках якого писало про те, як пережили карантин креативні індустріяї, та «Нові імена» — про людей нових професій. Це поповнило портфоліо медіа. Окрім того, «Gwara» експериментували з відео і планують розвивати продакшн.
«Ми також багато міркуємо над тим, як можемо стати сталими. Ми хочемо бути прибутковим виданням і фінансувати якісну журналістику, але не рекламою, бо ми не створювалися як піар-агенство, — пояснює Сергій. — Така філософія стимулює нас шукати і створювати нові медіапродукти. Одним із таких продуктів став сервіс диджиталізації благодійності для розв’язання проблем місцевого розвитку громад. Цей проєкт під назвою “Gwara Back” підтримав ООН, він вже реалізується в Донецькій та Луганській областях».
Але через нестачу ресурсів створення проєктів сповільнюється. Однією з проблем стала загальна економіка організації, якій не вдається вийти в 0 через самофінансування: Організація незадоволена кількістю та якістю відвідувань трафіку, поганим SMM та відсутністю інвестицій у маркетинг і контент. Gwara публікує 10-15 матеріалів у місяць, а найбільшими проблемами є фінансова сталість, мала кількість людей та дистриб’юція.
Проте зараз редакція будує комерційний відділ і їй вдається продавати преміумстатті, у тому числі завдяки якісному бренду і стосункам з аудиторіями. Також в організації планують запустити колонки та новини.
«Ми значно переосмислили себе. У нас з’явилася програма волонтерства, яку ми запустили цього літа. Волонтери допомагають нам у всяких дрібних справах: розшифровкою подкастів, перекладі матеріалів тощо. Ми проводимо для волонтерів воркшопи та семінари, де розповідаємо про життя організації зсередини. Також ми маємо англійську версію сайту, у чому нам дуже допомагають волонтери». — підсумовує Сергій.
Гречка
На сайті інформаційного порталу «Гречка» можна знайти свіжі новини суспільного, політичного й культурного життя Кропивницького та області, резонансні події України, актуальні фото- і відеоматеріали. Окрім того, «Гречка» пропонує змістовну аналітику і соціальні репортажі.
У рамках проєкту портал зробив ребрендинг та редизайн сайту, пройшов навчання з монетизації та SММ. «Головною нашою метою був редизайн — зовнішнє технічне оновлення, яке дозволило сайту виглядати сучасніше та працювати швидше ніж раніше. Це також дозволило нам ефективніше аналізувати аудиторію видання. програма дала нам нагоду пройти дійсно якісне навчання. Нам все вдалося і ми стали кращими», — каже Анастасія Дзюбак, редакторка інформаційного порталу «Гречка»
Відкриттям для видання стала програма Canva, на яку придбали преміумпідписку.
«Наші показники щодо кількості аудиторії після LMI є хорошими попри те, що ми відмовилися від акселератора «ukr.net». Тепер люди більше знають про наш сайт, читають рубрику «Новини» та повертаються. 25% наших читачів — це органічний пошук». — розповідає Анастасія.
У рамках проєкту редакція запустила донат. Проте тепер, після юридичної зміни власника, гроші не можуть надходити на попередній рахунок. Однак у редакції планують повернути панель знову: «Ми радіємо, що принаймні невелика кількість людей щомісяця готова нас підтримувати. Проте ми також плануємо брати участь в краудфандингових платформах, щоб збирати кошти на конкретні цілі.
Також хочемо використати частину знань, які ми отримали з тренінгу про монетизацію. Зокрема, спробувати активізувати конкурси». — ділиться планами редакторка.
Видання планує оновити техніку, що допоможе покращувати якість відео для соціальних мереж та хоче зайнятись подкастами. На меті також розвиток інстаграму, для якого вже є стратегія розвитку: «У соціальних мережах ми розвиваємось лише у фейсбуці та телеграмі. Бачимо, що потенційна частина нашої аудиторії — люди до 25 років — перебувають в інстаграмі. Зараз ми не зовсім їхнє видання, але через кілька років, впевнені, станемо цікавими й для них. Проте для цього нам потрібна технічна складова і, звісно, людський ресурс, оскільки зараз у нас невелика команда». — каже Анастасія.
Конотоп.City
«Конотоп.City» — сайт про життя міста зсередини. Видання пише про речі, які змінюють Конотоп та про людей, які роблять його комфортнішим.
На Local Media Innovations вони подалися з ідеєю запуску краудфандингової платформи. Ментори допомогли скласти план, який потім узгодили з ГО «Львівський медіафорум» та з фондом «Відродження»: «У межах LMI ми розробили платформу, за допомогою якої ми можемо збирати гроші на проєкти, — каже Андрій Кривулько, засновник «Конотоп.City». — Ментори поділилися контактами колег зі “ЗМІСТу”, які вже мали подібний проєкт. Ми постійно консультувалися з ними. Створена платформа належить до мережі сайтів “Або”, до відділу інтеграції сервісів. До неї може приєднатися будь-яке регіональне видання мережі City».
Видання розробило дизайн та інтегрувало платіжний сервіс «Pay for pay»: «Це додаткова сторінка на нашому сайті, за допомогою якої можна швидко збирати гроші. У цій платіжній системі ми також маємо змогу повернути кошти. Там зберігається статистика та всі потрібні контактні дані, що дозволяє звітувати, скільки коштів куди пішло». — розповідає Андрій.
Влітку Конотоп.City стали партнерами зі спортивним клубом задля збору коштів на майданчик. Для цього вони разом організовували офлайн-виступи воркаутерів, під час яких можна було задонатити кошти для реалізації проєкту та придбати сувеніри. Коли проєкт реалізують, видання планує організувати відкриття майданчика та влаштувати чемпіонат з кросфіту або інші змагання.
Окрім того, у планах видання побудувати скейт-парк: Андрій каже, що для таких проєктів обов’язково потрібні зацікавлені люди, які зможуть допомогти. Це мають бути ініціативні люди, які зможуть взяти на себе більшу частину роботи.
Специфіка локальних медіа у тому, що у них обмежені ресурси та невелика кількість людей. Це, за словами Андрія, не дозволяє приділяти величезну кількість часу на якісь окремі проєкти.
«Ми маємо ядро активних читачів і це показує наш проєкт. Багато людей підтримали нас і ми вже зібрали 80% зі всієї суми (150 донатів). Також нас підтримували медійно, розповідаючи про проєкт.
Зараз ми думаємо про те, як ще мотивувати людей дозбирати цю суму. Досі ми охопили велику кількість людей завдяки рекламі: борді у центрі міста, оголошеннях на міському транспорті, рекламах в газетах та, звісно, нашому контенту. Багато людей завдяки цьому нас побачили і підтримали». — каже Андрій.
Куфер
«Куфер» — це міський онлайн-журнал про життя Івано-Франківська і регіону. Медіа розповідає про міське життя, виклики та перемоги, виявляє зміни та створює «інструкції», які мають спонукати мешканців до відповідального життя у місті.
Під час програми редакція брала участь у технічному вдосконаленні сайту, редизайні, SEO-аудиті, працювала з google-analitics та покращувала ефективність роботи з донатами і читачами. Також видання пройшло онлайн-курс Adobe Photoshop for Color Correction від фотографа Ману Томаса: «Це був дуже інтенсивний період навчання. Фактично ми реалізовували цілі, які ставили, у доволі короткі терміни», — каже Софія Дейчаківська, засновниця та координаторка видання «Куфер».
Програма також передбачала закупівлю різних технічних програм, які дозволяють зручніше виконувати свою роботу. Це такі інструменти як Zoom, який покращує роботу з читачами та Slac — роботу з командою. У межах проєкту редакція також мала бюджет для реклами у соціальних мережах, що стало для них першою спробою працювати з соціальними мережами на платній основі. Так вдалось залучити 996 нових підписників у Facebook і 742 — в Instagram.
Редакція вперше спробувала редизайн, і, як показують цифри, — спроба виявилась вдалою: «Хоч ми старалися зробити свій сайт максимально зручним і зрозумілим, але під час програми побачили, що перший дизайн сайту потребує доопрацювань.У нас були дані з гугл-аналітики, тому ми знали, що саме варто змінити. А тому знання і кошти, які ми отримали, допомогли нам зробити сайт ще зручнішим і комфортнішим для читачів. Окрім того, дизайн вийшов і красивим, що теж важливо. Наша аудиторія схвально відгукувалась у коментарях». — каже Софія.
«Куфер» адаптували редактор WordPress на версію Gutenberg. Це дозволило швидше та зручніше верстати матеріали: Софія розповідає, що редакція створила на сайті блок «читайте також», що дозволило збільшити тривалість сеансу користувачів на сайті. Це робить сайт привабливішим для рекламодавців. Таким чином кількість сеансів до появи блоку за тиждень становила 8,7 тисячі, після — 13 тисяч.
Крім того, «Куфер» запустили push-повідомлення про вихід нового матеріалу на сайті.
Видання працювало й над кількома технічними нововведеннями на сайті, що дозволило з повагою до читача нагадувати про можливість підтримки проєкту: «Ми зробили на сайті три види блоків з закликом підтримати та оновили хедер сайту. За час появи блоків отримали шість нових підписників і три одноразові внески. Окрім того, ми оновили дизайн головної сторінки видання, single-page видання і дизайн мобільної версії. Це дозволило читачам зручніше взаємодіяти з сайтом, а також збільшити кількість нових користувачів». — розповідає Софія.
Важливою стала робота з SEO-аудитом, оскільки правильна робота з пошуковиками може давати гарний трафік. Засновниця «Куфера» каже: «Нам вказали на технічні та редакційні помилки в роботі з SEO. Виправивши їх, ми почали значно ефективніше використовувати інструменти SEO: прописувати заголовки для пошуковиків, ключові слова, формувати верстку тексту та робити перелінковку матеріалів. Завдяки цьому трафік з органічного пошуку збільшився».
Команда проєкту прослухала лекцію про можливості й інструменти Google Analytics. Це дало змогу ефективно підібрати контент й налаштувати просування матеріалів в соціальних мережах, а також обрати матеріали для коригування seo-налаштувань. «Ми мали досить змістовну та продуктивну лекцію щодо роботи з аналітикою. Тренерка детально проаналізувала всі дані та вказала на наші болючі точки, з якими нам варто працювати. Фактично, перевела нам форму цифр, що є в аналітиці на прості слова». — каже Софія про цей досвід.
Цікавою була і робота з впровадження системи донатів від читачів. На початку редакція ставила за мету впровадити цю стратегію у життя, «надягнувши рожеві окуляри»: «Ми виявили, що не все так просто, оскільки це велика та амбітна ціль, що потребує значних ресурсів, — пригадує засновниця видання. — Перші спроби зрозуміти цю сферу показали, що таке питання потребує ґрунтовніших досліджень і більше фінансових, часових та людських ресурсів. Ті 10%, що ми зробили на програмі, вважаємо дуже добрим показником нашої роботи».
Редакція мала консультації, де ознайомилася з основними напрямками роботи та системою роботи зі спільнотою. А також провела онлайн-сесію з визначення моделі співпраці з підписниками.
Результати у показниках гугл-аналітики помітно зросли: «Це стосується відвідуваності, часу перебування на сторінці та тривалості сеансу. При цьому ми не змінювали свою редакційну політику». — завершує Софія.
Матеріал опубліковано в рамках програми «Local Media Innovations», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» . Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію Міжнародного фонду «Відродження»
Більше матеріалів на тему:
Нативна і небезпечна
Новини, наповнені ЗМІСТом
Я подкастер. Де мої гроші?
Медіа — це не лише інформування
«Працюєте за гроші? То ви продажні!»
Як легально й ефективно зібрати пожертви на медіапроєкт
Нативна реклама — не панацея. Як монетизувати ваше медіа
Головне зображення: Raimond Klavins
