Поради від Vox Ukraine тим, хто хоче творити якісну економічну журналістику в регіонах.

Торік соціологи запитали українців, що вони знають про макроекономічні показники в країні. Адекватними виявились уявлення лише про курс гривні до долара. Тоді як рівень інфляції та безробіття оцінював правильно лише один із десяти опитаних. Здебільшого люди знаються на економіці дуже погано. Тому вони вразливі до пропаганди та маніпуляцій — розповідей про «тарифний геноцид», про те, що в Україні «найнижче щось у Європі» або передвиборних обіцянок зупинити падіння економіки, яка насправді вже давно не падає, а росте. Словом, економічна грамотність і адекватне висвітлення економічних подій у медіях — питання вкрай важливі для суспільства. Керівниця проекту VoxConnector Юлія Мінчева на Lviv Media Forum 2019 розповіла про те, як регіональні медіа можуть допомогти її розв’язати.

Думаєте, регіональні медіа пишуть переважно про злочини та трагедії? Ні. Дослідження, яке цього року провели VoxUkraine та компанія Semantic Force, засвідчило: економічна тематика залишає кримінальну далеко позаду. Втім кількість не завжди означає якість.

— Ми бачили, що в локальних медіях дико бракує якісних матеріалів, — розповідає Юлія Мінчева. — Після кількох глибинних інтерв’ю з редакторами зрозуміли, що вони не мають доступу до експертів, до перевіреної аналітики, а зробити її самим бракує компетенції.

Так на початку 2017 року з’явилась ідея VoxConnector.

Розсилка

Починалося все з розсилки пояснювальних матеріалів. Команда проекту замовляла експертам колонки на найактуальніші теми, пов’язані з економікою.  Наприклад, про долю російських банків в Україні або про те, чому знижується ціна на газ. Перевіривши текст і пересвідчившись, що він якісний і не лобіює нічиїх інтересів, його розсилали до локальних редакцій. Ті можуть публікувати колонку як цілісний матеріал, використовувати факти з неї для своїх публікацій абощо.

На щотижневу розсилку підписались дев’яносто редакцій локальних видань. Також VoxConnector брав коментарі чи пояснення в експертів на замовлення регіональних журналістів, але цією можливістю користувались не частіше одного-двох разів на тиждень.

Луцьке інформаційне агентство «Конкурент» публікує майже всі матеріали, які отримує від VoxConnector. «Ми від початку були заточені на ділову тематику, — пояснює головний редактор агенції Андрій Лучик. — І хоча зараз відійшли від вузької спеціалізації, далі ставимо ці матеріали, бо вони важливі для наших читачів. Кілька разів звертались до VoxConnector по допомогу в отриманні коментарів — про сільськогосподарські землі, газ, малу приватизацію».

Втім сподівання VoxUkraine, що завдяки розсилці якісних матеріалів у регіональних ЗМІ побільшає, поки що виправдались не цілком. Лише третина підписників використовують матеріали, які приходять у розсилці. Юлія Мінчева припускає, що причина в неексклюзивності матеріалів.

— Якщо в конкурентів вийшов коментар про євробляхи, зрозуміло, що ти вже не хочеш публікувати такий самий, — каже вона. Тепер, аби зробити матеріали більш ексклюзивними, VoxConnector планує зменшити кількість партнерів до тридцяти найактивніших.

Клуб

2018 року у Vox Ukraine створили Клуб редакторів, щоб допомагати регіональним медіям покращувати рівень економічної журналістики.

— Якщо вони будуть мислити, оцінювати, аналізувати, дивитися глибше, то впливатимуть сильніше, ніж ми у Києві, — пояснює мотиви Юлія Мінчева.

Із шістдесяти заявок від журналістів і редакторів відібрали п’ятнадцять. Учасників проекту періодично збирають у Києві для навчання, дискусій та спілкування з експертами.

За словами Юлії, це дає результат — медіа, що беруть участь у Клубі редакторів, стали писати про економіку набагато частіше, ніж раніше. Наприклад, онлайн-журнал «Бізнес.Район» раніше взагалі не писав про енергетику, а зараз матеріали про атомні електростанції або газ набирають тут доволі багато переглядів.

Андрій Лучик із агентства «Конкурент» — член Клубу редакторів — розповідає, що було вже чотири дводенні модулі, присвячені медичній реформі, енергетиці, ринку землі та зовнішній торгівлі. «Для мене відкриттям став модуль про медичну реформу. Виявилось, що я досі про неї нічого не знав, — каже Андрій. — Про найцікавіші речі, почуті на навчанні, я розповідаю в редакції. Ми робимо матеріали за темами модулів, наприклад, ось цей — про медреформу».

Головна редакторка харківського видання «Накипіло» Олена Лептуга каже, що зустрічі Клубу були корисні насамперед контактами зі спікерами та переведенням загальнонаціональних тем у регіональну площину. «Ми постійно пишемо матеріали за підсумками зустрічей — про медицину, енергетику, ринок землі, — каже Олена. — У багатьох матеріалах використовуємо коментарі експертів, із якими там спілкувалися. Зараз якраз плануємо матеріал про газ».

Далі ментори Vox Ukraine — досвідчені економічні журналісти — допомагатимуть учасникам клубу обрати напрямок для глибшого професійного розвитку та спланувати проєкт, який кожен із них утілить у своєму виданні.

Теми

45% економічних матеріалів регіональних ЗМІ стосуються транспорту. Найчастіше пишуть про ремонт доріг і громадський транспорт. Друга за популярністю тема — бізнес, хоча, на думку Юлії Мінчевої, журналістам варто приділяти їй ще більше уваги, щоб стимулювати розвиток підприємництва.

Третя тема — місцеві бюджети. З ними розібратися складніше, адже децентралізація триває. Громади об’єднуються, бюджети перерозподіляються, й не всі журналісти розуміють, що і як контролювати, кого про що запитувати, на що звертати увагу.

— А це ж реальні гроші громади! — каже Юлія. — Спостерігаючи за тим, як ними розпоряджаються, можна побачити ефект реформи дуже швидко.

Юлія Мінчева

Тому керівниця VoxConnector закликає знайомитися з місцевою владою, запитувати її, куди й на що йдуть гроші, а потім перевіряти, чи справді все саме так. Інакше можна проґавити момент, коли в громадах з’являться нові схеми розкрадання бюджету. Озброєні якісною інформацією громади живуть краще — вони мають змогу більше вимагати від влади та обирати усвідомлено. І навпаки: там, де локальні медіа не працюють як слід, виникають «новинні пустелі» й влада починає працювати менш ефективно. Принаймні, про це свідчить американське дослідження.

Перешкоди

Писати правду про місцеву владу наважуються не всі регіональні журналісти. Юлія Мінчева констатує: частина залежні від цієї самої влади або її партнерів, інші бояться втратити рекламодавців або наразитися на судовий позов.

— Єдиною лінією вашого захисту від тиску можуть бути люди, які вам довіряють і вас підтримують, — говорить вона. — Що більше їх у вас, то безпечніше ви почуваєтесь. Тому передусім потрібно вкладатись у довіру та репутацію.

Вона наводить приклад криворізького видання «Експерт КР», яке завдяки ґрантовому фінансуванню може дозволити собі критикувати владу та писати про все важливе для мешканців міста. Така репутація дає виданню шанс шукати інші джерела доходів. «Біляївка.City» з мережі «Або» майже вийшла на самоокупність за рахунок нативної реклами та співпраці з місцевим бізнесом, охоплюючи своїми публікаціями кільканадцять тисяч читачів — більше, ніж мешканців у райцентрі.

— Коли ви почнете продукувати якісний контент і завоюєте аудиторію, цікаву рекламодавцям, вам буде легше монетизуватись і стати самодостатніми. В економіці все взаємопов’язано: якщо ви пишете про ринки, ви впливаєте на ринки, — говорить Юлія Мінчева.

Поради

Юлія Мінчева радить усім, хто прагне працювати з економічною тематикою ефективніше, пройти онлайн-курс «Як писати про економіку без помилок». Він допомагає зрозуміти, як працює економіка, зорієнтуватись у макроекономічних показниках і розпізнавати маніпуляції зі статистикою. Також вона рекомендує освітню програму «Економіка, ринки та аналіз даних» від Центру вдосконалення економічної журналістики. І підписатись на розсилку Vox Connector, написавши на адресу voxconnector@gmail.com. До речі, проєкт готує не тільки тексти, а й пояснювальні відеоматеріали:

Коли пишете про економіку, слова експертів слід перекладати людською мовою, наближуючи до життя ваших читачів. Утім остерігайтесь надмірного спрощення, яке веде до маніпуляції та втрати суті.

Ще одна поширена практика, від якої застерігає Юлія Мінчева — фіктивні історії успіху.

Коли показують місцевого фермера, який вмикає коровам Бетховена і каже, що від цього в них у сто разів зросли надої молока, люди здогадуються, що не в Бетховені справа. А в тому, що потрібна земля, гроші, щоб купити і прогодувати корів, потрібне майно для застави, аби отримати кредит у банку. Журналістам варто чітко показувати перепони, що виникають на шляху до успіху, і способи їх подолання. Переказування космічних, нереалістичних історій лише відохочує людей від підприємництва, — говорить вона.

Головне зображення Finn Gross Maurer

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.