Про роботу та мету телеграм-каналу «Регіоналіті».
Сьогодні люди дедалі рідше заходять на сайт конкретного медіа, аби дізнатися новини. Більшість читає їх у соцмережах, споживаючи інформацію пасивно. Їм достатньо прочитати лише заголовок, аби зрозуміти — як їм видається — про що йде мова. Тож редакції активно використовують соціальні мережі для того, аби тримати увагу аудиторії та залучати нову. Раніше ми розповідали про те, як новинним медіа вести свій телеграм-канал. Проте що, коли канал стає не просто додатковим інструментом, а повноцінним медіапроєктом, який не просто інформує, а ще й розважає читачів.
П’яні харківські комунальники прийшли ремонтувати трубу, яка затопила квартиру, і затопили ще 4 квартири, а в Києві зупинка рушила з місця та врізалася у тролейбус —такі новини нерідко трапляються на локальних ЗМІ. Для когось вони звичні, хтось на них не зважає, а хтось навпаки — щодня знаходить і ділиться ними. І це — творці телеграм-каналу «Регіоналіті».
Проєкт існує 2 роки. Зараз канал читає понад 30 тисяч людей, а кількість переглядів майже дорівнює кількості підписників. Бути ретранслятором регіональних новин, які засновник каналу Ігор Харькін називає окремим видом мистецтва, та розважати людей — таку мету собі ставить команда проєкту. Ігор розповів нам, як можна із новин про «бобрів із Тернопільщини» та «свині, що пливе по Стиру» робити популярний контент та навіть створювати інфоприводи для медіа.
Як з’явилась ідея
У мене немає освіти журналіста і я ніколи не працював журналістом. Навчався на будівельника і розвивав університетську сторінку ще Вконтакті. Так мене і зацікавила тема новинних сторінок у соцмережах. Згодом я потрапив до редакції телеграм-каналу «Новинач», де подають новини у форматі мемів. Ми з командою досі розвиваємо цей канал. Останні три з половиною роки я працював у міській раді, але потім пішов, аби займатись власними проєктами. Тоді якось я побачив заголовок «До Луцька по Стиру пливе дохла свиня» і зрозумів, що регіональні новини — це мистецтво. Так і з’явилась ідея каналу. Спершу я почав самотужки шукати та публікувати такі повідомлення, а потім до мене поступово почали приєднуватись люди. Зараз у команді 8 людей.
Телеграм-канал — це не звичайна сторінка у Facebook чи Intagram, бо туди людина заходить, коли хоче зайти якусь конкретну інформацію. А у Телеграмі зовсім інший рівень відповідальності, адже людям приходить сповіщення, коли ти щось публікуєш. Ти ніби відправляєш повідомлення кожному підписнику індивідуально, як другу. Я уявляв, що сидить компанія людей, комусь приходить сповіщення від телеграм-каналу «Регіоналіті», ця людина його читає, усміхається і ділиться з друзями. Ось це і є наша ціль.
Пошук новин
Зазвичай у нас є денна мета — опублікувати 4 новини. Як правило, їх знаходжу я або хтось із команди. Немає якихось чітко затверджених кількісних показників для кожного: хтось знайшов і надіслав, а я, як головний редактор, приймаю або не приймаю публікацію. Основними критеріями відбору є те, наскільки новина смішна чи навіть абсурдна. Однак важливо, щоб це не були клікбейтні новини про, наприклад, вбивства чи щось подібне. Якщо читаєш новину і вона викликає у тебе емоцію й питання «що це я щойно прочитав?!», то вона підходить для нашого каналу.
Ми шукаємо новини у різний спосіб. Перший — це звичайний моніторинг. Тобто я просто відкриваю ноутбук і починаю скролити усі новини, що були опубліковані за день на різних медіа. Також у нас є декілька ботів, яким ми даємо ключові слова на кшталт «курйоз», «впав», «застряг» тощо, — іноді таких слів може бути близько 70 — і як тільки така новина з’являється на регіональному сайті, то одразу приходить нам через телеграм-бот.
А часом новини надсилають підписники.
Є, наприклад, локальні новини, що стосуються свят — і це чудовий контент. Приміром, якщо це Водохреща, то у кожному місті чи селі люди пірнають в ополонку. Майже завжди під час таких дійств трапляються курйози. Важливо це відчувати й ловити такі новини.
Також у нас є публікації, які ми створюємо самі. Був випадок, коли я приїхав у село до своєї бабусі, а там на в’їзді знак у вигляді надгробка. Я сфотографував і запостив у наш телеграм-канал. Наступного дня до цього знаку приїхали журналісти. Так, часто буває, що ми стаємо ньюзмейкерами. У нас досить високе співвідношення кількості переглядів до кількості підписників.
В Телеграм-каналах такий показник зазвичай складає близько 30-35%, а у нас — 80-100%. Тому я думаю, що всі журналісти й медіа радіють, коли ми на них посилаємось, безплатно збільшуючи їм трафік. Ми ретельно перевіряємо новини та завжди намагаємось покликатись на першоджерело, та часом покликаємось на вторинні джерела. Невдовзі нам пишуть редактори тих медіа, які створили новину, і просять, аби ми змінили покликання.
Підхід
Редакційної політики та правил у нас немає, але ми точно не пишемо і не будемо писати про політику. Навіть якщо такі новини здаються дуже смішними чи абсурдними, ми все одно від цього відмовимось. Нам ніхто не платить за публікації. Усі дописи — українською. І, звісно ж, мови не може бути про російські чи будь-які інші пропагандистські ЗМІ.
Ми не зважаємо на те, велике медіа чи ні. Для нас важливий насамперед контент.
Підводка до новини має бути якомога коротшою. У ній варто означити, де відбулася подія й хто герой, а найсмішнішу фразу варто додавати наприкінці підводки. Як правило, це одне речення. Зараз люди не хочуть читати великих текстів. Після заголовку ніхто не дивиться, що там далі. Тому ми намагаємось писати якомога лаконічніше й влучніше. Намагаємось не забувати, що наш контент — це ніби повідомлення другу чи подрузі.
Що далі?
Раніше наша аудиторія в більшості складалась із молоді та студентів. Зараз це ще й сегмент 40+, адже ми почали співпрацювати з YouTube-каналом «Skrypin.ua», на якому у нас є своя рубрика. Ми продаємо рекламу, але поки робимо це доволі пасивно. В найближчому майбутньому плануємо налагодити цю систему, хочемо робити не просто рекламу, а креативний рекламний контент у відеоформаті. До речі, перші спроби ми вже зробили.
Також хочемо розвиватись і на інших платформах: зокрема плануємо запустити власний YouTube та TikTok. Ще у нас була ідея публікувати подібні закордонні новини чи навіть створити окремий телеграм-канал для цього, але поки що ми відклали цю ідею.
У нас немає мети покращити журналістику в Україні чи допомогти регіональним медіа знайти свою аудиторію. Є медіа, які пишуть у заголовку про те, що якась зірка оголила плечі чи про те, що комусь відірвало голову, а насправді зміст новини зовсім інший. І хтось це все читає. Гадаю, це через те, що журналістика в Україні — не дуже високооплачувана професія. Тому працює проста логіка: якщо заробляєш мало, то можна не старатись. Насамперед це стосується регіонів. Однак, як я вже казав, регіональні ЗМІ — це мистецтво. А ми просто розповідаємо про нього людям.
Ми не ставимо мету змінити мислення людей чи вплинути на щось. Просто знаходимо найвеселіше та найабсурдніше і пишемо про це. Кожен сам робить свої висновки, коли споживає наш контент: хтось заходить посміятись, а хтось оцінити якість новин у регіонах.
Більше матеріалів до теми:
Я зареєструвався у Telegram. Що далі?
Після соцмереж
Телеграмний стиль
Навіщо медіям потрібні боти
Аудиторія локальних медіа: визначити і впоратись
Вудка для локальних медіа
Мислити глобально, писати локально
Регіональні медіа: як бути локальними, але не провінційними
Головне зображення: Darya Tryfanava
